+19 Київ
Кейс "євробляхерів". Як держава карає своїх громадян за чесність.
Парламент вирішив запропонувати компроміс "євробляхерам". Плюнувши цим в обличчя всім чесним платникам податків.
У держави є роль. Одна з найважливіших. Вона, держава, встановлює правила. І це можуть бути правила Дикого Заходу, коли людина людині вовк. Або це може бути формат "закон передусім", як у сучасних цивілізованих країнах. Коли ти дієш за правилами – ти виграєш. А якщо ти порушуєш правила – тебе карають.
Як приклад, траса Одеса – Київ після довгих вихідних. Люди тягнуться в заторі, а вздовж, по узбіччю, несуться найбільш хитрозроблені. А потім вклинюються в загальний потік. Що відбудеться в Англії? Там поставлять камеру і всім, хто вирішив, що він найрозумніший і йому все можна, прийде такий рахунок, що назавжди відіб'є бажання обманювати. Що буде в Україні? Камер тут уже давно чекають, а віз і нині там. І хитрозроблені люди просто приїдуть додому раніше. А весь потік здебільшого приїде пізніше. І наступного разу ці люди знову поїдуть узбіччям. А ті, хто буде їхати за правилами, учергове відчують себе "лохами". А хтось із "лохів" приєднається до найрозумніших. І це справа рук держави.
Спочатку був кейс банку "Михайлівський". Що робить розумний правильний вкладник? Він аналізує банки. Вибирає менш ризиковані. І вкладає під менші відсотки. А його банк робить відрахування у Фонд гарантування вкладів, що впливає на ставку залучення і робить її меншою. Не треба ілюзій, у фонд платять навіть не банки, а вкладники хороших банків, які страхують вкладників поганих банків.
Що робили вкладники фінансових компаній під парасолькою "Михайлівського"? Вони побігли за найвищими ставками, не думаючи, куди це їх приведе. І вкладали туди, де навіть не було захисту Фонду гарантування. Логічно, що ці "роги і копита" тріснули. А вкладники прийшли під парламент, побуянили, і їм усе повернули. Створили негативний прецедент. Коли ти можеш вимагати те, що тобі не належить. Треба просто зібрати велику юрбу. І створили негативний стимул на майбутнє. І змусили відчути себе "лохами" тих людей, хто все робив правильно.
Потім прийшли "бляхери". Що роблять чесні громадяни? Вони купують білий імпортний автомобіль (або не менше білий вітчизняний), сплачують усі податки і їздять. Це дорого. Але люди все роблять за законом. А що робили "бляхери"? Вони використовували схему. До покупця машини прийшов "рішало" і каже: "Братане, навіщо тобі платити стільки? Давай я тобі завезу транзитну тачку, усе в рази дешевше, усе буде чікі-пікі". І коли клієнт сумнівався, він переконував, що якщо що "вирішимо питання, там натиснемо, там підмажемо, усе вирішимо, нас же буде багато".
І з'явилося багато номерів із реєстрацією в Речі Посполитій. І з'явилася проблема. Тисячі машин-примар, які ніде не зареєстовані, ні за що не відповідають і не заплатили законних податків. Що повинна була зробити держава? Покарати "схемщиків". Усе. Більше нічого. Але люди, які організували схему, змогли організувати і протести. В Україні це не складно. І що ми маємо?
А ми маємо запропонований компроміс. Улюблений бухгалтер улюбленого друга президента вийшла до народу з меморандумом. Де запропонувала пільгову легалізацію вже завезених автомобілів. І як себе повинна відчути чесна людина, яка сплатила всі податки? Вона знову почувається повним "лохом". Тому що держава знову стимулює людей дурити державу. А значить обманювати чесних платників податків. Це як ніби ви пограбували банк, вас зловили копи, а ви сідаєте і пропонуєте: "Слухайте, ну банк я вже пограбував, залишімо тепер частину грошей мені, частину я поверну, і все, забули". Чи буде згода шерифа з такою схемою оберігати нас від нових пограбувань банків? Чи, навпаки, буде стимулювати їх?
І палкий привіт тим, хто говорив, що "євробляхери" стояли заради зниження мита для всіх. Як тільки їм удалося здобути легалізацію схеми, протести закінчилися. Вони свого домоглися. І доб'ються знову, якщо держава буде слабкою. А такі компроміси – ознака слабкої держави. Яка не вірить у власну легітимність. І не здатна використовувати апарат закону і апарат насильства для відновлення законності.
І такі компроміси демотивують людей набагато більше, ніж корупція або пробуксовування реформ. Тому що не можна будувати сучасне суспільство, де все має бути за законом. І одночасно стимулювати це суспільство порушувати правила.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
