0 Київ
Прощавай, Франціє! От уже не думав, що коли-небудь скажу цю фразу. Тому що завжди був сповненим глибокої поваги до Франції як до країни, що дала світові великих мислителів, філософів, письменників, композиторів, полководців. Французьке кіно любив і, впевнений, любить досі багато хто в Азербайджані. Чимало в нашій країні й давніх шанувальників французького футболу. Але...
Зараз ми, на жаль, бачимо зовсім іншу Францію. Це я остаточно зрозумів після того, як журнал Le Figaro опублікував заклик 120 відомих французьких діячів культури та інтелігенції на захист "Арцаха", тобто вірменських сепаратистів. Шкода, але серед підписантів цього заклику були кумири не одного покоління любителів кіно. Сумніваюся, що всі вони мають чітке уявлення про те, де взагалі розташовані Азербайджан і окуповані протягом понад чверті століття, але звільнені завдяки героїзму нашої армії, землі. Утім, яке це вже має значення?
Важливою є констатація простого факту – Франція давно вже стала країною, у якій немає політиків масштабу генерала де Голля. Там президентами стають такі популісти, як Саркозі, Олланд, Макрон. Перший у цій трійці і взагалі вплутаний у великі корупційні скандали і його притягнуто до суду. Водночас усі ці троє політиків є яскравим типом тимчасових правителів, готових на будь-яку дурість заради підвищення рейтингу.
Зокрема, чинний президент Франції відверто зробив ставку на впливову вірменську діаспору цієї країни, яка давно і тісно працює з місцевими сенаторами і політиками різного рівня. Мсьє Макрон від самого першого дня військового конфлікту між Азербайджаном і Вірменією зайняв відверто однобоку позицію.
Він щосили виправдовував країну-окупанта й чинив тиск на країну – жертву окупації. Він тиражував фейки вірменської пропаганди про "бойовиків, які воюють на боці Азербайджану". А коли президент Азербайджану Ільхам Алієв спростував цю брехню і закликав Макрона навести докази сказаного, президент Франції волів відмовчатися.
Але останній цвях у труну ілюзій щодо нинішнього образу Франції забили депутати Сенату цієї країни. Вони ухвалили резолюцію, що закликає уряд цієї країни визнати незалежність того, що вірменська сторона вперто називає "Арцахом". Причому "за" проголосувало 305 учасників обговорення, "проти" – один. Так французькі сенатори виявили неповагу до територіальної цілісності Азербайджану. Вони намагаються знецінити нещодавню блискучу перемогу азербайджанської армії, яка звільнила Шушу, Лачин, Кельбаджар і багато інших територій своєї батьківщини, що понад чверть століття перебували під вірменською окупацією.
Завдяки мсьє сенаторам Франція постала нині в образі країни, яка виступає проти підписаної президентами Азербайджану та Росії, а також прем'єр-міністром Вірменії угоди про цілковите припинення вогню і всіх військових дій у зоні нагірнокарабаського конфлікту. Парадокс, але виходить, що французькі сенатори вважають себе більшими захисниками вірменського народу, ніж Нікол Пашинян.
А ще вони вважають себе більшими вірменами, ніж депутати парламенту Вірменії всіх колишніх і нинішнього скликань. Адже Вірменія досі сама не визнала незалежності "Арцаха". Про те, що Франція має дотримуватися універсального принципу Статуту ООН, який забороняє порушувати територіальну цілісність (недоторканність) і політичну незалежність будь-якої держави, мсьє сенатори теж успішно "забули".
Щоб українцям був зрозумілішим цинізм і кошмар того, що сталося, пропоную уявити ситуацію, за якої президент Франції відкрито підтримує підсумки "референдуму" у Криму, виступає на підтримку Росії, а також наполягає на наданні незалежності "ЛНР" і "ДНР". І Сенат Франції до того ж ухвалює резолюцію, яка засуджує Україну, що називає її "агресором" і кричить про важливість міжнародного визнання "народу Донбасу".
Як би до цих викрутасів французької сторони поставилися в Україні? Упевнений, що відповідні заходи були б найжорсткішими. Точно так само вчинить і Азербайджан. Який наполягатиме на тому, що Франція більше не має права бути країною – співголовою Мінської групи ОБСЄ. Плюс, цілком імовірним є цілковите розірвання відносин між нашими країнами, бойкот французьких товарів в Азербайджані.
Окрім того, Азербайджан 2016 року обрали головою Руху на 2019–2022 роки. Це другий міжнародний політичний інститут після ООН за кількістю держав-членів. Таких у русі налічують 120. І наша країна може актуалізувати питання вживання дієвих заходів щодо підтримки суверенного права Союзу Коморських островів над островом Майоте, якому Франція надала статус свого 101-го департаменту. Одне слово, Азербайджан знайде, чим відповісти на провокацію французьких сенаторів. Яка, щиро кажучи, не має сенсу. Бо жодна резолюція жодного парламенту не змусить наші війська покинути звільнені ціною крові героїв землі нашої батьківщини.
Джерело: "ГОРДОН"
