-2 Київ
Арешт Надії Савченко залишається однією з топ-тем вітчизняного політикуму цього тижня. Відразу зауважу, що не належу до фан-клубу Надії Савченко, з нею не знайомий. Як християнин, заперечую будь-які форми насильства і неконституційні методи зміни влади.
Одначе, як юрист, звертаю увагу на те, що як народний депутат Надія Савченко не несе жодної юридичної відповідальності за висловлювання (ст. 80 Конституції України).
У своїх заявах і виступах Савченко не раз наголошувала, що наміру вчиняти теракти, убивати людей та організовувати військовий заколот і переворот вона не мала.
Відеоспостереження, прослуховування і будь-який інший оперативний збір матеріалів щодо Надії, який був продемонстрований у залі Верховної Ради, не може бути предметом розгляду в суді. Для цього попередньо варто було б отримати дозвіл суду. Його не було. Бо із Савченко на той час не зняли мандат недоторканості.
Шевченківський суд не мав права на даному етапі розглядати справу Надії по суті, винна вона чи ні. Перед ним постало одне завдання – визначити міру запобіжного заходу. Суддя замість цього повторив подання сторони звинувачення майже на 90%. Тобто став на сторону Генеральної прокуратури, що неприпустимо.
Шевченківський суд не мав права, на мою думку, застосовувати до Савченко запобіжний захід у вигляді арешту, бо вона не ухилялася від дачі свідчень, не збиралася тікати від слідства за межі країни (після виступу генерального прокурора відразу повернулася з Брюсселя), не загрожувала безпеці громадян і не могла впливати на свідків. Бо, наскільки я розумію, вони відсутні. Рубан у СІЗО.
А оскільки Шевченківський суд використав це, виносячи міру запобіжного заходу у вигляді арешту, то цим самим він виніс неправосудне рішення, яке карається законом. Хтось явно хоче повторити долю судді Кірєєва.
Якщо вас, не дай бог, генеральний прокурор бездоказово звинуватить у тому, що ви збираєтеся підірвати атомну електростанцію, то що, вас негайно треба взяти в кайданки?
Мені можуть заперечити, що звинувачення за статтями Кримінального процесуального кодексу, за якими обвинувачується Савченко, передбачає лише арешт. Не згоден, тому що за Конституцією України перевага надається міжнародним правовим актам, зокрема Віденській конвенції. А вона не пов’язує звинувачення у тяжкості злочину з певними запобіжними заходами. Така європейська судова практика, в тому числі і Європейського суду з прав людини.
Надію звинувачують у низці злочинів, пов’язаних із терактами та кровопролиттям. Це викликає великі сумніви.
Давайте логічно подумаємо, чи можуть одночасно дві людини – Савченко і Рубан – брати штурмом парламент, розстрілювати депутатів та найвищих посадових осіб держави, убивати мирних людей на Хрещатику, удруге розстрілювати Порошенка, Гройсмана, Турчинова, Авакова та інших за місцем їхнього проживання? І чи під силу Савченко й Рубану повалити конституційний лад України? Такий сценарій не затвердив би жодний поважний режисер Голлівуда, який спеціалізується на створенні фільмів жахів.
Сьогодні поширюється думка, що Надія несповна розуму. Абсолютна дурниця. Як сказав авторитетний лікар-психіатр, колишній дисидент, правозахисник пан Глузман, Савченко цілком здорова й адекватна людина, чого бракує багатьом нардепам.
Не знаю, кому в голову прийшла ідея посадити Савченко і яку при цьому переслідували політичну мету. Але очевидним є те, що мова йде про банальну політичну розправу над Героєм України. Якби вона дошкульно не критикувала владу, ніхто б її не ув’язнив. Судова справа політично вмотивована. Сумнівів немає.
Минулої неділі я мав шість зустрічей із поліщуками в селах Хорошівського і Черняхівського районів Житомирської області. Перед ними поставив одне запитання: "Савченко – загроза для України чи загроза для влади?" Майже 100% аудиторії відповіли: "Для влади!"
Сумно те, що від цієї посадки відомої постаті у світі серйозно постраждав імідж нашої держави. Досвід із Саакашвілі так нікого й не навчив.
Джерело: "ГОРДОН"
