Морозиво має китайське походження. Місцева аристократія вже у третьому тисячолітті до нашої ери готувала суміш із льоду й молока. І саме з Китаю, із великою ймовірністю, про морозиво дізналися в Європі.
Мандрівник Марко Поло привіз рецепт десерту, для охолодження якого використовували сніг і селітру. Морозиво було доступним тільки аристократам, і кухарі зберігали методику його приготування в таємниці.
Французький король Людовік XIV був великим любителем холодних щербетів і молочного морозива.
Роком народження морозива, яке найбільше нагадує сучасне, уважають 1649-й. Тоді французький кулінар Жерар Тірсен приготував заморожений ванільний крем із молока і вершків.
Морозиво полюбили й американці. Його навіть подавали на такому офіційному заході, як інавгурація президента, коли на пост глави держави вступав Джеймс Медісон.
У 1843 році британка Ненсі Джонсон винайшла ручний пристрій для виготовлення морозива і продала патент американцям. У 1851 році в Балтиморі було відкрито перший завод із виробництва морозива. За 46 років морозиво стали продавати у спеціальних магазинах, заливаючи попередньо продукт у порційні формочки. Ласощі стали доступними широким верствам населення.
Перший ріжок із морозивом також виготовили у США в 1904 році.
Екс-прем'єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер у молодості винайшла м'яке морозиво. Після закінчення хімічного факультету в Оксфорді вона працювала на харчовому виробництві. Майбутньому політику спала на думку ідея накачати морозиво повітрям. Це зменшувало вихідну масу продуктів і збільшувало об'єм порції.