$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Першого заступника голови Меджлісу, політв'язня Джелялова росіяни етапують у Сибір – ЗМІ

Першого заступника голови Меджлісу, політв'язня Джелялова росіяни етапують у Сибір – ЗМІ Джелялов (на фото) та один із братів Ахтемових відбуватимуть ув'язнення в Мінусінську, за 5 тис. км від Криму
Фото: Рефат Чубаров / Facebook

Першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова, незаконно засудженого в анексованому Криму, етапують до Мінусінська у Східному Сибіру. Про це повідомив український і кримськотатарський тележурналіст Осман Пашаєв, керівник проєкту UA.SOUTH.

На початку жовтня стало відомо, що Джелялова та засуджених разом із ним братів Асана й Азіза Ахтемових вивезли із Криму до РФ.

Адвокат Микола Полозов зазначив, що вже кілька тижнів із Джеляловим немає зв'язку. Він підкреслив, що етап – "найскладніша частина у житті ув'язненого", оскільки під час транспортування може статися "все, що завгодно".

У Мінусінську відбуватиме ув'язнення й один із братів Ахтемових – Азіз. Він днями вийшов на зв'язок із батьком, повідомив, що зараз перебуває у Челябінську. Родичі Ахтемова розповіли UA.SOUTH: етапування триватиме щонайменше місяць. Дорогою до Сибіру політв'язнів по кілька днів тримали за ґратами у Краснодарі, Саратові й інших російських містах.

Асана Ахтемова етапують у Владимир – відому в'язницю Владимирський централ. Із ним зв'язку немає.

Дружина Джелялова Левіза зазначила, що востаннє бачила чоловіка у серпні. Тоді їй та родичам дозволили протягом чотирьох годин поспілкуватися з ним. Дітей на зустрічі не було: їм можна бачити ув'язнених батьків лише під час довгострокових зустрічей, але для засуджених до суворого режиму таких не передбачено. Довгострокову зустріч дають після етапування і лише раз на рік, пояснює UA.SOUTH. У Джелялова четверо дітей (їм три, шість, 12 і 14 років), везти їх понад 5 тис. км у Мінусінськ неможливо, зазначають у матеріалі.

Полозов називає етапування в Сибір "кліматичним тиском" на політв'язнів, який є традицією радянського ГУЛАГ нарівні з тим, щоб відрізати ув'язненого від спілкування з родичами, дітьми й захисниками. За його словами, мета режиму – зламати дисидента, щоб згодом він був безпечним для режиму навіть на волі.

Ще одна проблема віддалених в'язниць – ускладнення адвокатського контролю за умовами тримання. Дорога із Криму до Мінусінська і назад потребує майже тижня й великих витрат. За словами Полозова, в умовах тотального російського тиску шукати в Сибіру місцевих адвокатів, які не співпрацюють із владою, марно. За його словами, можна знайти хіба що юриста, який відвідуватиме політв'язнів, допомагатиме їм подавати скарги та надаватиме про них інформацію родичам.

Контекст

3–4 вересня 2021 року у Криму російські силовики провели обшуки й затримали кількох кримських татар, зокрема братів Азіза й Асана Ахтемових і Нарімана Джелялова, у справі про вибух на газогоні у Сімферопольському районі. 6 вересня підконтрольний окупантам "Київський районний суд" Сімферополя заарештував Джелялова та братів Ахтемових.

Джелялов усі обвинувачення заперечує. Асан Ахтемов заявив, що дав свідчення під тортурами. Він розповів, що його вивозили до лісу, ставили навколішки біля викопаної ями й імітували розстріл, стріляючи над головою.

На початку жовтня 2021 року Джелялова відправили до психіатричної лікарні на експертизу, хоча, за словами адвоката, підстав для її призначення не було. У МЗС України це назвали "каральної практикою у кращих радянських традиціях".

"Верховний суд Криму" 21 вересня 2022 року ухвалив обвинувальні вироки Джелялову та братам Ахтемовим. Усіх трьох окупаційна влада обвинувачує у скоєнні диверсії організованою групою, у незаконному перевезенні та зберіганні вибухового пристрою, а також у контрабанді вибухового пристрою.

Джелялова засудили до 17 років позбавлення волі зі штрафом у розмірі 700 тис. руб. (приблизно 424 тис. грн), Асана Ахтемова – до 15 років позбавлення волі зі штрафом у розмірі 500 тис. руб., Азіза Ахтемова – до 13 років позбавлення волі зі штрафом у розмірі 500 тис. руб.

Міністерство закордонних справ України засудило обвинувальні "вироки".