Україна й Литва провели переговори щодо укладання двосторонньої безпекової угоди

Події

Україна й Литва провели переговори щодо укладання двосторонньої безпекової угоди. Про це 4 квітня повідомила пресслужба Офісу президента України.

Українська й литовська сторони визначили основні пункти й погодили графік роботи щодо підготовки документа.

Українську делегацію очолює керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Литовську делегацію очолює перший заступник канцлера уряду Роландас Кріщюнас.

Черговий раунд переговорів провів заступник глави ОП Ігор Жовква.

"Наш документ міститиме низку положень, які вперше вдалося закріпити в подібних угодах", – наголосив Жовква.

Контекст

У червні 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив, що в Києві розуміють, що під час війни Україна не зможе стати членом Альянсу, але їй потрібні юридичні гарантії безпеки на шляху до НАТО.
Країни G7 (США, Німеччина, Японія, Франція, Канада, Італія й Великобританія), а також Євросоюз 12 липня ухвалили декларацію про підтримку України з гарантіями безпеки на полях саміту НАТО у Вільнюсі. У разі майбутнього збройного нападу Росії "Велика сімка" пообіцяла надати Україні зброю, військову техніку й економічну допомогу, а також накласти економічні й інші витрати на Росію.
До декларації G7 про гарантії безпеки для України приєдналося 32 країни, повідомив Зеленський 30 січня 2024 року.
Україна планує підписати конкретні двосторонні угоди з кожним із союзників, пояснювали в Раді національної безпеки і оборони України.
12 січня Україна й Великобританія підписали першу угоду про гарантії безпеки. 16 лютого Україна уклала угоди у сфері безпеки з Німеччиною і Францією, 23 лютого – з Данією, 24 лютого – з Італією й Канадою, 1 березня – з Нідерландами, 3 квітня – з Фінляндією.
Переговори ведуть і з низкою інших країн.