+2 Київ
"Те, що відбувається в УЗ, – це просто магія, яку ніхто не може зрозуміти. Обсяги перевезень зросли, доходи зросли, але плануються збитки. Це є класичним прикладом неефективного управління державної монополії – якщо ти монополія, ти можеш робити будь-які фінансові результати, ціни й тарифи робити. Усе це – елементи непрозорих розрахунків і, вибачте, відчуття безкарності. Війна все спише", – пояснив Зінченко.
За його словами, ніхто з учасників ринку не розуміє підстав для потенційного підвищення тарифів. Експерт переконаний, що жодне нове підвищення не змінить ситуації в компанії, якщо вона не почне ефективно працювати зі своїми доходами та видатками.
"Між підвищенням тарифів і фінансовим станом компанії немає ніякого зв'язку. Кожного разу вантажовласникам "Укрзалізниця" при підвищенні тарифів розповідає, що це необхідно, щоб акумулювати кошти для інвестиційних програм. Але жодного разу, навіть після підвищення, УЗ не виконувала навіть власні нормативи з ремонту колій!" – зауважив експерт.
Зінченко також нагадав, що в "Укрзалізниці" є внутрішні резерви, залучення яких дасть компанії додаткові кошти й дасть змогу утримати тарифи від "гармонізації". Одним із таких резервів є брухт, який щороку приносив компанії сотні мільйонів, але який компанія зараз просто відмовляється продавати.
"Усі знають, що з вересня минулого року "Укрзалізниця" не продає брухт чорних металів, що лежить у неї на складах. Можете уявити, на скільки? На мільярд гривень. Мільярд гривень лежить на складах "Укрзалізниці", і вони його не продають! Якщо вам потрібні кошти – продавайте його, скорочуйте витрати. А знаєте, чого вони не продають? Тому що потрібно продавати тільки через Prozorro. А вони не хочуть через Prozorro, вони не хочуть прозоро продавати брухт, державна компанія", – наголосив експерт.
Він додав, що компанія має скорочувати й оптимізувати витрати, адже ситуація у країні вкрай важка, і найбільше потерпає промисловість.
"Потрібно скорочувати видатки, оптимізувати витрати. Тобто це серйозні питання, і ці питання задають експерти щодо ефективності операційних витрат компанії. Натомість ми бачимо класичну модель поведінки державного монополіста – підвищувати тарифи замість підвищувати ефективність і шукати внутрішні резерви", – резюмував Зінченко.
