$39.60 €42.27
menu closed
menu open
weather +7 Київ

"Чергова спроба заблокувати боротьбу з корупцією". НАБУ відреагувало на рішення Конституційного Суду

"Чергова спроба заблокувати боротьбу з корупцією". НАБУ відреагувало на рішення Конституційного Суду Незалежність НАБУ є базовою засадою його діяльності, підкреслили в бюро
Фото: nabu.gov.ua

Національне антикорупційне бюро закликало депутатів Верховної Ради зберегти його незалежність у процесі узгодження закону "Про НАБУ" з Конституцією України.

Рішення Конституційного Суду України, яким окремі положення закону про Національне антикорупційне бюро визнали такими, що не відповідають основному закону, – це "чергова спроба заблокувати боротьбу з політичною корупцією" та очищення судової гілки влади.

Про це йдеться в заяві НАБУ, опублікованій 18 вересня.

"Конституційний Суд щодо Національного бюро робить це втретє: до цього – у 2019 році – судді визнали неконституційною статтю про незаконне збагачення та позбавили НАБУ права анулювати через суд незаконні угоди, укладені державними підприємствами. Кожне з цих рішень, за дивним збігом обставин, з'являлося у відповідь на ефективну роботу НАБУ за кожним зі згаданих напрямів", – заявили в НАБУ.

У бюро зазначили, що згідно з рішенням КСУ, у закон про НАБУ потрібно внести зміни й узгодити з Конституцією ті положення, які Суд визнав неконституційними.

У НАБУ стурбовані намірами "окремих політичних сил" ревізувати закон у частині позбавлення бюро незалежності під виглядом виконання рішення КСУ.

"Незалежність НАБУ є базовою засадою, яка визначає спроможність інституції протистояти тиску у процесі розслідування корупційних злочинів, вчинених топкорупціонерами, та притягати їх до відповідальності", – підкреслили в бюро і закликали нардепів у процесі доопрацювання закону зберегти незалежність органу.

Бюро заявило про готовність співпрацювати з Верховною Радою у цьому процесі й підкреслило, що працює у штатному режимі.

"За п'ять років розслідувань НАБУ та САП притягнули до відповідальності понад 800 осіб, серед яких чинні та колишні народні депутати, міністри та їхні заступники, посадовці вищої ланки. Приблизно 500 осіб очікує на вироки Вищого антикорупційного суду... І цей процес лише набирає обертів", – додали в НАБУ.

Національне антикорупційне бюро України створили 2015 року. Від моменту заснування його очолює юрист Артем Ситник. Згідно із законодавством, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, вчиненим високопосадовцями.

У травні 2020 року в КС надійшло подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п'ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.

28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.

Водночас у КСУ підкреслили, що рішення не поширюється на правовідносини, які виникли в результаті виконання Ситником посадових обов'язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський пояснив, що рішення КСУ не становить загрози справам, які розслідує антикорупційне бюро: усі дії, вчинені директором НАБУ до 28 серпня, вважатимуть легітимними і конституційними.

НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства.

16 вересня КСУ розглянув ще одне подання, визнавши такими, що не відповідають нормам Конституції, положення закону про наділення президента повноваженнями створювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади директора бюро, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на посади директора НАБУ, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності і затверджувати положення про Раду громадського контролю та про порядок його формування.