$41.31 €42.99
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Гордон: Сі Цзіньпін та Ердоган сказали Путіну: "Пішов геть із Казахстану". І він пішов

Гордон: Сі Цзіньпін та Ердоган сказали Путіну: "Пішов геть із Казахстану". І він пішов Гордон: Путін добре розуміє мову сили, якою сам розмовляє зі слабкими. А в розкладі, де є Ердоган та Сі Цзіньпін, слабким є він
Скріншот: Україна 24 / Facebook

Позиція президента Туреччини Реджепа Ердогана і глави КНР Сі Цзіньпіна вплинула на ситуацію з перебуванням військ Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) у Казахстані – вони висунули вимогу до президента РФ Володимира Путіна вивести "миротворців" із країни. Таку думку в ефірі каналу "Україна 24" 18 січня висловив засновник видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон.

Гордон зазначив, що стежив за подіями в Казахстані.

"Мені дуже не хотілося, щоб там повторився український сценарій. А сценарій напрошувався один: Росія розгойдувала човен, зрештою вона прийшла б на допомогу "російським братам" у північних областях Казахстану й північні області Казахстану перетворилися б на Донбас. Цей сценарій був. Він був живим абсолютно, і все згідно з ним відбувалося. І війська ОДКБ увійшли в Казахстан, а потім сталася приголомшлива подія, про яку ніхто чомусь не говорить. Ніхто не ставить собі запитання, чому російські війська, які так стрімко ввійшли туди (а держсекретар США [Ентоні] Блінкен сказав, що росіяни швидко заходять, але повільно виходять), чому вони так стрімко пішли? Швидко-швидко, раз – і немає. А відповідь проста. Казахстан – надзвичайно багата країна. Там дуже багато корисних копалин, природних ресурсів", – розповів журналіст.

Китай, що межує з Казахстаном, має свої бізнес-інтереси в цій країні, зазначив Гордон.

"У Казахстані дуже великий китайський інтерес. Окрім того, там дуже сильні позиції США, Великобританії і особливо – Туреччини. Тому що казахи й турки – це тюрки, тюркські народи. То ось, дякувати Богу, що сьогодні поряд із безвольними лідерами західних країн є дуже вольові лідери Китаю та Туреччини – Сі Цзіньпін та Ердоган, які сказали Путіну своєю мовою: "Пішов геть звідти". І він любісінько підвівся і пішов. Тому що Путін добре розуміє мову сили, якою сам розмовляє зі слабкими. А в цьому випадку слабким є він. Тому що там, де Китай, і там, де Туреччина, Росії робити нічого. Йому сказали: "Іди звідси, швидше". Він підвівся й пішов. І на цьому місія ОДКБ закінчилася, і російських військ у Казахстані немає. Ось що означає рішучість Китаю та Туреччини і ось що означає млява нерішучість – у випадку з Україною – західних країн", – наголосив журналіст.

Він розповів, що часто буває в Казахстані й любить казахів. Гордон також прокоментував відеозвернення першого президента цієї країни Нурсултана Назарбаєва. На думку журналіста, Казахстану пощастило, що тривалий час Назарбаєв керував країною, "бо йому вдалося втримати Казахстан".

"Нурсултан Абішевич Назарбаєв – це людина, про яку можна сміливо сказати – еліта. Тому що [перший президент СРСР] Михайло Сергійович Горбачов свого часу говорив мені, що ще 91-го року запропонував Назарбаєву посаду голови Ради міністрів Радянського союзу. Назарбаєв – підготовлений політик, який пройшов велику школу (господарську, партійну, радянську). Він знає і Україну добре, він навчався тут. Його пов'язували і пов'язують досі, я думаю, добрі стосунки із [другим президентом України] Леонідом Даниловичем Кучмою. І Леонід Данилович про нього дуже тепло згадує. І звісно, Назарбаєв – це один із стовпів пострадянського простору, людина масштабного погляду на життя, світ і геополітику", – наголосив він.

Відео: Дмитрий Гордон / YouTube

Контекст

2014 року, одразу після окупації Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

За даними уповноваженої Верховної Ради із прав людини Людмили Денісової, станом на жовтень 2021 року, за час збройного конфлікту на Донбасі загинуло майже 14 тис. українців.

Увечері 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у зв'язку із протестами у країні та попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.

Після цього, за даними ЗМІ, у Кремлі висунули вимогу, щоб уряд Казахстану офіційно визнав анексію українського Криму, повернув російській мові статус другої державної, дозволив розміщення військових баз РФ на території країни й надав автономію для російського населення республіки.

Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану "миротворчі сили". Невдовзі вони "розпочали виконання завдань" у цій країні. Сили ОДКБ у Казахстані очолив Сердюков, який керував окупацією Криму.

Президент РФ Володимир Путін говорив 10 січня, що війська ОДКБ проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їх застосування Токаєв.

Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено.

13 січня міноборони Росії повідомило, що військові із країн ОДКБ починають залишати Казахстан. В Алмати на урочистій церемонії, присвяченій завершенню місії, генеральний секретар ОДКБ Станіслав Зась уточнив, що у країну перекидали понад 2 тис. військових і приблизно 250 одиниць техніки – їх доправили 108 авіарейсами.

19 січня у міноборони РФ оголосили про завершення виведення військ ОДКБ із Казахстану.