+18 Київ
Гордон зазначив, що стежив за подіями в Казахстані.
"Мені дуже не хотілося, щоб там повторився український сценарій. А сценарій напрошувався один: Росія розгойдувала човен, зрештою вона прийшла б на допомогу "російським братам" у північних областях Казахстану й північні області Казахстану перетворилися б на Донбас. Цей сценарій був. Він був живим абсолютно, і все згідно з ним відбувалося. І війська ОДКБ увійшли в Казахстан, а потім сталася приголомшлива подія, про яку ніхто чомусь не говорить. Ніхто не ставить собі запитання, чому російські війська, які так стрімко ввійшли туди (а держсекретар США [Ентоні] Блінкен сказав, що росіяни швидко заходять, але повільно виходять), чому вони так стрімко пішли? Швидко-швидко, раз – і немає. А відповідь проста. Казахстан – надзвичайно багата країна. Там дуже багато корисних копалин, природних ресурсів", – розповів журналіст.
Китай, що межує з Казахстаном, має свої бізнес-інтереси в цій країні, зазначив Гордон.
"У Казахстані дуже великий китайський інтерес. Окрім того, там дуже сильні позиції США, Великобританії і особливо – Туреччини. Тому що казахи й турки – це тюрки, тюркські народи. То ось, дякувати Богу, що сьогодні поряд із безвольними лідерами західних країн є дуже вольові лідери Китаю та Туреччини – Сі Цзіньпін та Ердоган, які сказали Путіну своєю мовою: "Пішов геть звідти". І він любісінько підвівся і пішов. Тому що Путін добре розуміє мову сили, якою сам розмовляє зі слабкими. А в цьому випадку слабким є він. Тому що там, де Китай, і там, де Туреччина, Росії робити нічого. Йому сказали: "Іди звідси, швидше". Він підвівся й пішов. І на цьому місія ОДКБ закінчилася, і російських військ у Казахстані немає. Ось що означає рішучість Китаю та Туреччини і ось що означає млява нерішучість – у випадку з Україною – західних країн", – наголосив журналіст.
Він розповів, що часто буває в Казахстані й любить казахів. Гордон також прокоментував відеозвернення першого президента цієї країни Нурсултана Назарбаєва. На думку журналіста, Казахстану пощастило, що тривалий час Назарбаєв керував країною, "бо йому вдалося втримати Казахстан".
"Нурсултан Абішевич Назарбаєв – це людина, про яку можна сміливо сказати – еліта. Тому що [перший президент СРСР] Михайло Сергійович Горбачов свого часу говорив мені, що ще 91-го року запропонував Назарбаєву посаду голови Ради міністрів Радянського союзу. Назарбаєв – підготовлений політик, який пройшов велику школу (господарську, партійну, радянську). Він знає і Україну добре, він навчався тут. Його пов'язували і пов'язують досі, я думаю, добрі стосунки із [другим президентом України] Леонідом Даниловичем Кучмою. І Леонід Данилович про нього дуже тепло згадує. І звісно, Назарбаєв – це один із стовпів пострадянського простору, людина масштабного погляду на життя, світ і геополітику", – наголосив він.
