Про це поінформував сайт президента Білорусі 20 квітня.
Зустрічаючи українського парламентарія, він заявив, що, "виявляється, є в Україні люди, які поважають Білорусь".
Шевченко зі свого боку сказав, що "не просто поважають, а люблять і цінують".
"Для мене дуже велика честь із вами познайомитися, я давно мріяв. Правда, щиро", – цитує його пресслужба президента Білорусі.
Лукашенко назвав зустріч із Шевченком приводом поговорити про відносини України та Білорусі.
"Ми, напевно, мало говоримо останнім часом узагалі на цю тему. А якщо говоримо, то не завжди позитивно. Знаю, що відбувається в моїй рідній Україні. Ви знаєте моє ставлення до України – не лише як президента, але і моє особисте ставлення. Тому дуже важлива ця наша зустріч як такий добрий сигнал. Я сподіваюся, що це буде добрим сигналом, виходячи з того, що я знаю про вас і вашу позицію щодо українсько-білоруських відносин і взагалі до Білорусі", – сказав він.
Як зазначають у релізі, Лукашенко розраховує, що ця зустріч стане "гарним початком співпраці справжніх патріотів України з Білоруссю".
"Ми ніколи нічого не приховували від українських наших друзів, приховувати не маємо наміру і надалі, тим паче від наших друзів. Можливо, я думав, що їхня [кількість] зменшилася, але навряд чи. Напевно, просто про них менше говорять і вони, можливо, менше говорять останнім часом. Але не думаю, що в нас там менше друзів", – додав він.
Контекст
Лукашенко сьогодні прийняв Шевченка у себе в кабінеті. Перший заступник голови парламентської фракції "Слуга народу" і голова однойменної політичної партії Олександр Корнієнко в коментарі "ГОРДОН" сказав, що "Шевченко не був делегований фракцією, партією "Слуга народу", Міністерством закордонних справ або Офісом президента України на проведення будь-яких переговорів з офіційними особами Білорусі".
До цього Шевченко був у Мінську 11 лютого – на Всебілоруських народних зборах. Там був ще один український політик – лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко (2015 року Окружний адміністративний суд Києва заборонив діяльність Компартії України, але партія подала апеляцію, розгляд справи триває досі).
Заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук говорила тоді, що Шевченко не представляв фракцію "Слуга народу" і загалом не представляв владу України. "І партія, і фракція дотримуються думки, як і МЗС, і загалом українська влада, що ми не визнаємо вибори, які відбулися в Білорусі. Але Євгеній Шевченко там був як людина... Ми ж не закрили кордон з Білоруссю і туди можна їздити українським громадянам", – заявляла вона.
Виступаючи на VI Всебілоруських народних зборах, Лукашенко анонсував референдум у Білорусі 2022 року. За його словами, на нього винесуть проєкт нової конституції. Також Лукашенко назвав умови, за яких він готовий піти із влади.
З 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Українська влада не вітала Лукашенка після виборів і виступала із засудженням дій білоруських силовиків. Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що з листопада 2020 року, коли закінчився строк чергової п'ятирічної каденції президента Білорусі, Київ називатиме його просто Олександром Лукашенком, без будь-яких регалій.
Незважаючи на офіційну позицію Києва, у серпні нардеп Шевченко опублікував у Facebook привітання Лукашенка з перемогою на президентських виборах. Він висловлював думку, що в Білорусі проти результатів президентських виборів виступають молоді люди, яким "хочеться адреналіну, але не хочеться платити податки", і закликав білорусів "пробачити гріхи Лукашенку".
-2 Київ
