Нардеп Дмитрук співпрацює з підозрюваним у держзраді священником УПЦ МП

Політика

Журналісти Bihus.іnfo 18 квітня випустили розслідування, у якому йдеться, що є докази співпраці позафракційного народного депутата Артема Дмитрука з підозрюваним у п'яти злочинах проти України священнослужителем Сергієм Чертиліним.

Журналісти наводять скріншот переписки, де Чертилін звітує після зустрічі з Дмитруком. Депутат, за його словами, "готовий до повної співпраці".

За даними видання, співрозмовник Чертиліна – Віктор Вишневецький, донецький вугільний бізнесмен часів Януковича. Слідство вважає його головним організатором медійного блоку Московського патріархату в Україні.

Чертиліна слідство називає помічником Вишневецького, він зараз перебуває в СІЗО й уже дістав підозри в п'яти злочинах: державній зраді, колабораціонізмі, розпалюванні міжрелігійної ворожнечі, створенні злочинного угруповання й виправдовуванні російської агресії. Його захищає адвокат Микита Чекман, який представляв у суді інтереси екснамісника чоловічого монастиря Києво-Печерської лаври, митрополита Української православної церкви Московського патріархату Павла Лебедя.

Сам Дмитрук у розмові з журналісткою підтвердив, що зустрічався щодо "захисту" УПЦ МП в Україні. За його словами, він обговорював із Чертиліним "тиск" на церкву Московського патріархату.

"Ми кожного дня можемо бачити, як представники ПЦУ забирають храми, б'ють священників, б'ють парафіян і роблять інші незаконні дії стосовно громадян. Я захищаю права всіх громадян України, незалежно від їхніх релігійних переконань, кольору шкіри чи інших поглядів", – заявив він.

В іншій бесіді в месенджері Чертилін згадує прізвище Культенка, якому начебто передають правки щодо закону про московську церкву в Україні. Журналісти припускають, що йдеться про Артема Культенка – семінариста Київської духовної академії Московського патріархату й народного депутата від партії "Слуга народу".

Контекст

УПЦ МП, яка офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії", є частиною Російської православної церкви (РПЦ).
На соборі 27 травня 2022 року УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) й висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила, що рішення УПЦ МП "не привели до розриву церковно-канонічного зв'язку з РПЦ" і управління УПЦ МП "продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування".
Протягом останніх місяців українські правоохоронні органи регулярно повідомляють про обшуки у храмах УПЦ МП і притягнення до відповідальності священнослужителів цієї церкви. Також стосовно кількох представників УПЦ МП Україна ввела санкції, а деяких позбавила громадянства. Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції ввели, "щоб держава-агресор не мала жодної ниточки, за яку могла б смикати українське суспільство".
19 січня 2023 року Кабінет Міністрів вніс у Верховну Раду законопроєкт №8371, який передбачає заборону діяльності релігійних організацій, пов'язаних із Росією. Його розглянув профільний комітет парламенту.
Згідно з опитуванням, яке у грудні 2022 року провів Київський міжнародний інститут соціології, 54% українців вважають, що УПЦ МП в Україні потрібно заборонити.
У 2022–2023 роках за заборону діяльності УПЦ МП проголосували облради в низці регіонів, зокрема у Львівській, Хмельницькій, Волинській, Житомирській і Чернівецькій областях. На початку червня діяльність релігійних організацій, пов'язаних із Росією, заборонила Закарпатська облрада.