$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +14 Київ

"Не обійшлося без участі білоруських спецслужб". Голова Нацполіції розповів про розслідування справи Шеремета

"Не обійшлося без участі білоруських спецслужб". Голова Нацполіції розповів про розслідування справи Шеремета Поліція проводить "певні заходи" щодо замовників убивства Шеремета
Фото: EPA (архів)

Наявність "білоруського сліду" у справі вбивства журналіста Павла Шеремета поки не підтверджено. Про це голова Національної поліції України Іван Вигівський сказав в інтерв'ю "Цензор.НЕТ", опублікованому 16 серпня.

У виданні нагадали, що з моменту вбивства Шеремета минуло вже сім років, водночас справу розглядатимуть заново через зміну присяжних. Журналісти запитали, чи відомо вже щось про замовника вбивства і чи підтверджено "білоруський слід", інформація про який з'явилася у 2021 році.

"У нас на сьогоднішній день є виділене провадження із цього основного стосовно замовників злочину, і певні заходи щодо замовників злочину проводяться", – відповів голова Нацполіції.

Він зазначив, що нещодавно було заслуховування справи, але розповісти подробиці відмовився, пославшись на таємницю слідства.

"Щодо заяви колишнього білоруського спецпризначенця [Ігоря] Макара, який сказав, що можуть бути причетні спецслужби Республіки Білорусь. Його допитували. Зараз тривають певні слідчі процесуальні дії, але поки що сказати, що підтверджено, що там є білоруський слід, ми не можемо. Я вважаю, що там не обійшлося без участі певних спецслужб, але підтвердити чи спростувати це зможе із часом лише слідство", – наголосив Вигівський.

Бельгійське видання EUobserver 4 січня 2021 року опублікувало аудіозаписи розмов колишнього глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева, у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктування співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в мінському офісі Зайцева. З огляду на запис, Зайцев говорив, що завдання з організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо тодішній президент Білорусі Олександр Лукашенко і виділив на це $1,5 млн.

Запис журналістам передав колишній співробітник МВС Білорусі Макар, який зараз живе в Литві. За словами Макара, він одержав цей запис "від анонімних джерел у КДБ тоді ж, коли його було зроблено, – у 2012 році".

Макар після оприлюднення аудіозаписів заявив про готовність особисто свідчити у справі про вбивство Шеремета. У статусі свідка його запросили на допит в Україну.

Тодішній заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки "стосується можливих варіантів того, хто був замовником убивства, а не його виконавцем".

Контекст

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

12 грудня 2019 року тодішній глава МВС Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала їхні імена. Це військова медсестра Яна Дугарь, військовослужбовець і музикант Андрій Антоненко й дитяча кардіохірургиня Юлія Кузьменко. Їх заарештували, а пізніше пом'якшили запобіжний захід і випустили із СІЗО. Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства.

22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування. Слідство називало трьох фігурантів виконавцями, в обвинувальному акті йшлося, що замовників і організаторів убивства Шеремета слідчі не встановили.

Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судитимуть Антоненка, Дугарь і Кузьменко за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня 2020 року.