"Не обійшлося без участі білоруських спецслужб". Голова Нацполіції розповів про розслідування справи Шеремета

Політика

Наявність "білоруського сліду" у справі вбивства журналіста Павла Шеремета поки не підтверджено. Про це голова Національної поліції України Іван Вигівський сказав в інтерв'ю "Цензор.НЕТ", опублікованому 16 серпня.

У виданні нагадали, що з моменту вбивства Шеремета минуло вже сім років, водночас справу розглядатимуть заново через зміну присяжних. Журналісти запитали, чи відомо вже щось про замовника вбивства і чи підтверджено "білоруський слід", інформація про який з'явилася у 2021 році.

"У нас на сьогоднішній день є виділене провадження із цього основного стосовно замовників злочину, і певні заходи щодо замовників злочину проводяться", – відповів голова Нацполіції.

Він зазначив, що нещодавно було заслуховування справи, але розповісти подробиці відмовився, пославшись на таємницю слідства.

"Щодо заяви колишнього білоруського спецпризначенця [Ігоря] Макара, який сказав, що можуть бути причетні спецслужби Республіки Білорусь. Його допитували. Зараз тривають певні слідчі процесуальні дії, але поки що сказати, що підтверджено, що там є білоруський слід, ми не можемо. Я вважаю, що там не обійшлося без участі певних спецслужб, але підтвердити чи спростувати це зможе із часом лише слідство", – наголосив Вигівський.

Бельгійське видання EUobserver 4 січня 2021 року опублікувало аудіозаписи розмов колишнього глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева, у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктування співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в мінському офісі Зайцева. З огляду на запис, Зайцев говорив, що завдання з організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо тодішній президент Білорусі Олександр Лукашенко і виділив на це $1,5 млн.

Запис журналістам передав колишній співробітник МВС Білорусі Макар, який зараз живе в Литві. За словами Макара, він одержав цей запис "від анонімних джерел у КДБ тоді ж, коли його було зроблено, – у 2012 році".

Макар після оприлюднення аудіозаписів заявив про готовність особисто свідчити у справі про вбивство Шеремета. У статусі свідка його запросили на допит в Україну.

Тодішній заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки "стосується можливих варіантів того, хто був замовником убивства, а не його виконавцем".

Контекст

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.
12 грудня 2019 року тодішній глава МВС Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала їхні імена. Це військова медсестра Яна Дугарь, військовослужбовець і музикант Андрій Антоненко й дитяча кардіохірургиня Юлія Кузьменко. Їх заарештували, а пізніше пом'якшили запобіжний захід і випустили із СІЗО. Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства.
22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування. Слідство називало трьох фігурантів виконавцями, в обвинувальному акті йшлося, що замовників і організаторів убивства Шеремета слідчі не встановили.
Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судитимуть Антоненка, Дугарь і Кузьменко за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня 2020 року.