Про це повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".
"Більше ніж сім років триває війна на сході України, і тому ми розглядаємо питання "Північного потоку" виключно як питання загальної безпеки України. [...] Я говорю про це з колегами під час відеоконференцій нормандського формату. Ми вважаємо абсолютно логічним, щоб до важливих питань припинення вогню, загального врегулювання конфлікту – до нормандського формату було б логічно додати розгляд і цих питань. Тому що я вважаю, що продовження транзиту газу є дуже серйозним запобіжником, зокрема, від масштабної агресії Російської Федерації проти України", – сказав він.
Єрмак вважає, що колеги України по нормандському формату мають можливість підтримати цю пропозицію.
"Повертаючись до загальнополітичних питань "Північного потоку – 2": я вважаю, що є повна можливість у наших колег підтримати позицію України щодо розгляду цього питання в нормандському форматі, приєднання [США до переговорів]. Учора тут прозвучали слова пані [заступниці держсекретаря США Вікторії] Нуланд, що США готові у будь-якій формі приєднатися до врегулювання конфлікту. Потрібно сьогодні бути відкритими, говорити про це й усвідомлювати всі ризики, які сьогодні є, а вони абсолютно не економічного характеру", – додав глава ОП.
Президент України Володимир Зеленський наголошував 12 липня під час зустрічі з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, що "Північний потік – 2" – це "велика загроза, яка вміло ховається під маскою економічного проєкту". На його думку, газопровід становить потенційну загрозу всій Європі і його потрібно обговорювати на нормандському саміті.
Меркель тоді зазначила, що Берлін серйозно ставиться до побоювань України через газопровід, а президент РФ Володимир Путін заявив, що нормандський формат "не має нічого спільного з такими комерційними проєктами, як "Північний потік" та "Північний потік – 2".
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Його будівництво повністю завершено, заявила російська корпорація "Газпром" 10 вересня. Однак газопроводу ще не сертифікували. Процедура передбачає, що запуск "Північного потоку – 2" має схвалити Єврокомісія, говорив Вітренко.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягала на завершенні будівництва.
З кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть у ньому участь, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, його відновили.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" і дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
Райнер Зеле, директор австрійської нафтогазової компанії OMV, яка є партнером "Газпрому" та одним з інвесторів "Північного потоку – 2", говорив наприкінці серпня, що постачання газу трубопроводом у Європу почнуть до кінця року. За даними Bloomberg, "Газпром" планує почати постачання газу "Північним потоком – 2" із 1 жовтня.