Розслідувачі з'ясували, що після затримання в Білорусі в найманців запитували, чи знають вони опозиціонерів Сергія Тихановського та Миколу Статкевича. Також у них шукали зброю, але не знайшли.
"За словами одного з найманців, який поговорив із Bellingcat, люди, які допитували їх, мали вигляд упевнених у тому, що мають справу з учасниками майбутнього перевороту, і навіть запитували, чи можливо, що найманці не знали, що їх збираються використовувати для повалення уряду", – ідеться в розслідуванні.
Усіх найманців обвинуватили в підготовці державного перевороту та масових заворушень спільно із заарештованими опозиціонерами Тихановським та Статкевичем.
Bellingcat зазначає, що російська влада спочатку, "вочевидь, розгубилася від арештів і обвинувачень", які висунув тодішній президент Білорусі Олександр Лукашенко на її адресу.
"Початкова реакція з боку Кремля та лояльних до Кремля ЗМІ свідчить про нерозуміння, що ці 33 людини робили в Мінську... Очевидно, навіть 3 серпня представники Кремля ще не знали справжніх причин такого становища 33 росіян, оскільки і [спікер Кремля Дмитро] Пєсков, і російський консул у Мінську заявляли, що ці люди були співробітниками приватної охоронної компанії, які "їхали у третю країну" і просто не потрапили на рейс", – зазначено в матеріалі.
Водночас білоруські посадовці "безапеляційно відкидали ці початкові російські заяви". Голова Ради безпеки Білорусі Андрій Равков говорив, що жодна ЧВК не плануватиме перельоту до третьої країни через Білорусь без попереднього погодження з боку їхніх кураторів "із ФСБ чи ГРУ" з колегами в Мінську.
У матеріалі Bellingcat і The Insider написано, що хоча спочатку російська влада і спецслужби, "мабуть, не розуміли", як 33 російські найманці опинилися в Мінську, "тиждень по тому вони, судячи з усього, розкрили цю справу".
"Скориставшись беззастережним доступом до логів російських інтернет-провайдерів, російська ФСБ виявила український слід принаймні в частині операції. Зокрема, ішлося про лог IP оригінального оголошення на роботі на Avito, а також про українську реєстрацію одного з турагентств, які замовили квитки для найманців. Виявлену інформацію було опубліковано у прокремлівській газеті "Комсомольская правда", яка відкрито вказувала джерелом російські спецслужби та опублікувала інтерв'ю із замаскованим співробітником ФСБ. Того самого дня за цю справу взявся Слідчий комітет Росії", – зазначено в розслідуванні.
Після цього президент РФ Володимир Путін телефонував Лукашенку із проханням видати найманців Росії, але білоруський президент ще 9 серпня заявляв, що не довіряє версії щодо ролі "третьої країни" у прибутті найманців.
Після виборів у Білорусі розпочалися масові протести, їхні учасники заявляли про фальсифікацію результатів голосування, у якому, за офіційними даними, переміг Лукашенко.
"Невідомо, що за човникова дипломатія та перемовини були між Москвою та Мінськом протягом наступних кількох днів. Невідомо також, чи пропонувала і чи надавала Росія допомогу Лукашенку у придушенні масових протестів. Проте протягом тижня після виборів принаймні три літаки російських військових та/або ФСБ здійснювали заздалегідь не оголошені польоти до Мінська, зокрема два рейси 12 серпня", – ідеться в матеріалі.
Генеральний прокурор Росії повідомив, що Білорусь відпустила 32 громадян Росії і що вони перебувають на території Російської Федерації, 14 серпня. Ще один із них мав білоруський паспорт. Але найманці розповідали Bellingcat, що їх відпустили в Росію лише 16 серпня, вивізши до якогось населеного пункту під Москвою та помістивши на 14-денний карантин. Упродовж цих двох тижнів їх регулярно допитували працівники ФСБ.
Міжнародна розслідувальна група Bellingcat 17 листопада опублікувала розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція із затримання російських найманців" про українську спецоперацію із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер". Розслідування проводили разом із російським виданням The Insider.
Відповідно до матеріалів, під час спецоперації "Авеню", за яку відповідали тодішній глава ГУР Міноборони України Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький, планували затримати 33 російських найманців.
У матеріалі йдеться про те, що президент України Володимир Зеленський знав про спецоперацію та схвалив її проведення. Бурба повідомив, що глава Офісу президента України Андрій Єрмак попросив відкласти спецоперацію із затримання вагнерівців на тиждень, щоб набула чинності угода про перемир'я на Донбасі. У підсумку схвалили перенесення операції на чотири дні.
Для затримання вагнерівців їх вивезли автобусами з Москви до Мінська, а потім літак із ними, який мав летіти із Мінська до Стамбула, мали намір посадити в Україні.