"Президентка Мая Санду й органи безпеки Молдови попередили, що Кремль прагне підірвати молдовські демократичні інститути напередодні жовтневих президентських виборів", – ідеться в документі.
Його автори заявляють, що вільні вибори є "наріжним каменем будь-якого демократичного суспільства" й, намагаючись завадити їм, Москва підриває суверенітет незалежних держав.
Наміри Кремля, який покладається на "брехню, обман, корупцію й дезінформацію", поширюють і на інші країни, де тривають передвиборчі перегони.
"Ми постійно спостерігаємо спроби РФ вплинути на демократичні вибори, підірвати їх, щоб досягти результатів, сприятливих для Кремля. Ця загроза особливо актуальна у 2024 році, коли сотні мільйонів людей по всій Європі й Північній Америці прийдуть на виборчі дільниці, щоб обрати своїх лідерів на європейських, національних, регіональних і місцевих виборах", – ідеться в тексті.
Контекст
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Молдова активізувала співпрацю з ЄС. У березні 2022 року Кишинів подав заявку про вступ у Євросоюз, тоді ж Парламентська асамблея Ради Європи визнала молдовський регіон Придністров'я окупованою РФ територією.
Наприкінці лютого й у березні 2023 року в Кишиневі відбулися мітинги, на яких протестувальники вимагали, щоб влада сплатила платіжки за комунальні послуги за зимові місяці. Протести організовувала проросійська партія "Шор". 12 березня глава Національної поліції Молдови Віорел Чернеуцяну повідомив, що правоохоронці викрили групу організаторів заворушень, а поліція встановила громадянина Росії, який мав організувати провокації на мітингу. Також 12 березня прикордонна поліція Молдови не пустила до країни представника російської ПВК "Вагнер".
У жовтні Санду повідомила, що на початку 2023 року ПВК "Вагнер" намагалася організувати держпереворот у Молдові, але цьому вдалося запобігти.