Він наголосив, що Стокгольм виконав усі умови для того, щоб стати 32-ю країною-учасницею. Зараз між США й Туреччиною, яка ще не ратифікувала вступу Швеції, ведуть переговори про додаткову угоду щодо постачання Туреччині винищувачів F-16.
Видання нагадує, що після поступок із боку Швеції президент Реджеп Ердоган обіцяв, що турецький парламент ратифікує угоду. Але він хоче, щоб раніше Конгрес США дав згоду на постачання американських бойових літаків.
Столтенберг заявив, що, попри таку позицію, статус Туреччини як члена НАТО не ставлять під сумнів. За його словами, НАТО буде слабшим Альянсом і почуватиметься "небезпечніше без Туреччини як союзника", зокрема тому, що через важливе розташування на березі Чорного моря і кордонів з Іраком та Сирією Туреччина є "головною країною для безпеки Європи".
Контекст
Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Альянс ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції для членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року.
Заявку Швеції в НАТО гальмували дві країни – Туреччина й Угорщина. Туреччина заявляла, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо вона не видасть "терористів" на запит Туреччини ("терористами" в Анкарі, зокрема, вважають членів Робітничої партії Курдистану). У Швеції відреагували, сказавши, що цього не станеться, і процес зупинився.
У червні генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини щодо вступу в НАТО.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто раніше попереджав, що завершення тривалого процесу ратифікації заявки Стокгольма на вступ до Альянсу залишається чисто "технічним питанням". За його словами, Угорщина підтримає пропозицію Швеції щодо вступу до військового альянсу, щойно "Туреччина, яка є іншою стороною, подасть знак, що вона також готова це зробити".