Політика

Стефанішина про запрошення України в НАТО: Ми зосереджені на імплементації рішень Вільнюського саміту для формування політичних амбіцій Вашингтона

12 вересня 2023, 23.51 Этот материал также можно прочитать на русском

Політичні амбіції України щодо НАТО залишаються незмінними, наголосила Стефанішина Фото: Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції / Facebook

У Києві сподіваються, що Україна дістане запрошення приєднатися до НАТО, альтернативи цьому рішенню немає, хай як хочуть лідери деяких країн знайти інші варіанти та відмовки. Про це в інтерв'ю Onet Wiadomości, опублікованому 12 вересня, заявила віцепрем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Віцепрем'єрку запитали, чи очікує вона, що Україна дістане запрошення в Альянс на Вашингтонському саміті 2024 року.

Стефанішина відповіла, що у Києві зараз "зосереджені на імплементації рішень Вільнюського саміту для формування політичних амбіцій Вашингтона".

Насамперед необхідно запустити повноцінну роботу ради Україна – НАТО, продовжила представниця Кабміну. Цей процес потребує "суттєвого перегляду ідеологічної взаємодії НАТО з країнами, які не є членами Альянсу", додала Стефанішина.

Друге, над чим працюють у Києві, – "дорожня карта взаємосумісності з НАТО, яка стане основою для майбутнього членства України в Альянсі", наголосила віцепрем'єрка.

"Звичайно, ми будемо багато чого обговорювати у Вашингтоні, але наші політичні амбіції залишаються незмінними. Ухвалення таких рішень зараз є подвійно важливим. Особливо, коли ми чуємо територіальні дискусії з різних країн, пов'язані з нашим членством в Альянсі", – зазначила Стефанішина.

Журналістка уточнила, чи може Україна стати членом НАТО до очікуваної перемоги у війні проти країни-агресора РФ.

За словами Стефанішиної, це "постійна тема політичного діалогу із союзниками, із країнами Альянсу".

Вона визнала, що членство в НАТО "дуже важко реалізувати в період повномасштабних бойових дій", але також "не може бути жодних територіальних поступок".

"Але, як мені говорили деякі американські колеги, такі рішення може бути ухвалено із дня на день. Для нас важливо, щоб ми були готові до цього моменту", – резюмувала віцепрем'єрка.

Контекст

На тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано у її Конституції. 2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020 році Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, зазначено, що Україні для вступу у блок уже не потрібен план дій щодо членства, але прогрес країни оцінюватимуть у межах адаптованої річної національної програми (РНП). У комюніке немає запрошення в Альянс. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення до вступу в Альянс, коли союзники погодяться із цим і буде виконано відповідні умови", – ідеться у документі.
"Європейська правда" писала, що РНП – це "величезний перелік завдань на десятки сторінок, що копіює структуру ПДЧ". У Міноборони України висловили думку, що її зміст буде трансформовано. "Адаптована річна програма, власне, і повинна дати розуміння умов, після яких може бути ухвалене рішення про вступ. Цих умов може бути 20, а може бути три", – зазначив тодішній глава відомства Олексій Резніков. Перші консультації щодо формування цієї програми Україна вже провела, повідомила Стефанішина 13 липня.
25 липня президент України Володимир Зеленський оголосив, що Україна розпочинає підготовку плану взаємосумісності з НАТО.