У Європарламенті запропонували повернутися до американського лендлізу для України

Політика

Депутат Європарламенту від Литви Пятрас Ауштрявічюс запропонував повернутися до формату американського лендлізу для забезпечення України необхідним їй озброєнням. Про це він сказав у коментарі Guildhall 14 лютого.

"По-перше, я, як і раніше, твердо вірю, що здоровий глузд і почуття відповідальності візьмуть гору на Заході, і рішення про допомогу Україні знайде підтримку в обох палатах Конгресу США. Можливо, це буде менше, ніж $60 млрд, але я твердо вірю, що це буде суттєва сума. Інакше США відійдуть від власної дуже міцної позиції, побудованої раніше, – цінності демократії й боротьби за суверенітет держав-партнерів", – наголосив Ауштрявічюс.

За його словами, у США є досить запасів менш сучасних озброєнь, які водночас не менш потрібні Україні.

"Якщо говорити про способи вирішення виклику забезпечення України озброєнням – це відповідальність політиків виходити з новим баченням і креативними ідеями. Чому б не повернутися до інструменту американського лендлізу для озброєння України", – зазначив Ауштрявічюс.

Лендліз – програма, у межах якої США постачали союзникам з антигітлерівської коаліції продовольство, нафту й озброєння під час Другої світової війни. Підписав закон про лендліз 11 березня 1941 року президент США Франклін Рузвельт. За умовами тієї програми оплатити постачання можна було вже після перемоги, причому тільки ту техніку, яка залишилася цілою після війни. Окрім того, частину боргів союзникам пробачили.

У Сполучених Штатах ухвалили закон про лендліз для України у травні 2022 року. Відповідно до цього закону, президент США міг дозволити уряду позичати або здавати в оренду засоби захисту Україні й іншим країнам Східної Європи, "яких торкнулося вторгнення РФ в Україну", щоб допомогти посилити їхню обороноздатність і захистити цивільне населення.

Амбасадорка України у Вашингтоні Оксана Маркарова заявляла в липні, що для оборонної допомоги Україні міноборони США поки використовує програми безоплатного надання зброї, а лендліз – це додатковий інструмент, який застосують у разі потреби.

2023 року Україна хотіла продовжити ще на рік строк дії закону про американський лендліз для Києва, який спливав 1 жовтня.

Контекст

20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США. Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".
Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. 5 лютого Сенат США презентував документ, у ньому загальна сума коштів, яку виділяють, становила $118 млрд, із них Україні було передбачено $60 млрд. Частина республіканців назвала двопартійну угоду мертвою й заявила, що шансів ухвалити цей законопроєкт немає. Саботувати угоду республіканців закликав і експрезидент Дональд Трамп. Він сказав, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію і він не повинен бути прив'язаний до іноземної допомоги у жодному разі. Сенат не підтримав цього законопроєкту.
10 лютого Трамп закликав Сенат США не надавати допомоги Україні та іншим країнам безоплатно. Але 13 лютого законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню без угоди про міграційну реформу та безпеку кордону на загальну суму $95,3 млрд підтримали у верхній палаті Конгресу США. Його має затвердити Палата представників, яка пішла на канікули до 28 лютого, не розглянувши документа.