Бельгійську делегацію очолив керівник кабінету прем'єр-міністра з питань безпеки й зовнішніх відносин Петер Моорс, українську – заступник глави ОП Ігор Жовква.
"Ми цінуємо лідерство Бельгії в багатьох питаннях підтримки України як на двосторонньому рівні, так і в межах співпраці України з ЄС і НАТО на шляху до нашого членства", – наголосив Жовква.
Як вказали в ОП, українська й бельгійська сторони обговорили текст проєкту угоди, торкнулися окремих її положень і домовилися про наступний раунд переговорів.
"Досягнутий прогрес за результатами першого раунду створює реальні можливості для підписання документа найближчим часом", – ідеться в повідомленні.
Контекст
У червні 2023 року глава Української держави Володимир Зеленський заявив, що в Києві розуміють, що під час війни Україна не зможе стати членом Альянсу, але їй потрібні юридичні гарантії безпеки на шляху до НАТО.
Країни G7 (США, Німеччина, Японія, Франція, Канада, Італія і Великобританія), а також Євросоюз 12 липня ухвалили декларацію про підтримку України з гарантіями безпеки на полях саміту НАТО у Вільнюсі. У разі майбутнього збройного нападу Росії "Велика сімка" пообіцяла надати Україні зброю, військову техніку й економічну допомогу, а також покласти економічні й інші витрати на Росію.
До декларації G7 про гарантії безпеки для України приєдналося 32 країни, повідомив Зеленський 30 січня 2024 року. Україна планує підписати конкретні двосторонні угоди з кожним із союзників, пояснювали в Раді нацбезпеки і оборони.
12 січня Україна й Великобританія підписали першу угоду про гарантії безпеки. 16 лютого Україна уклала такі угоди з Німеччиною і Францією, 23 лютого – з Данією, 24 лютого – з Італією та Канадою, 1 березня – з Нідерландами, 3 квітня – з Фінляндією, 11 квітня – з Латвією.
1 травня Зеленський розповів, що Україна готує ще сім угод щодо гарантій безпеки, зокрема зі США.
+21 Київ
