Вірменія запропонувала Азербайджану підписати пакт про ненапад – Пашинян

Вірменія запропонувала Азербайджану підписати пакт про ненапад – Пашинян Пашинян зазначив, що у Вірменії немає претензій на жодну територію, крім своєї суверенної
Фото: ЕРА

Єреван готовий підписати з Баку договір про ненапад. Про це прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив 28 січня у зверненні до нації з нагоди річниці створення вірменської армії, стенограму опублікував сайт прем'єра.

"Ми запропонували Азербайджану здійснити демілітаризацію кордону, також механізм взаємного контролю над озброєннями, також підписання пакту про ненапад, якщо виявиться, що підписання мирного договору потребуватиме більше часу, ніж очікували. Республіка Вірменія віддана порядку денному миру й не відступить від цього порядку денного", – сказав Пашинян.

За його словами, "у Вірменії немає претензій на жодну територію, крім своєї суверенної, і ніхто не може мати жодних претензій на якусь територію Республіки Вірменія".

"Ми готові дати такі гарантії, міцні й незворотні гарантії, але очікуємо на аналогічні гарантії й від інших. Ми готові піти цим шляхом і, крім того, запропонували Азербайджану кілька механізмів гарантій безпеки. Наприклад, дзеркальне відведення військ від адміністративного кордону Вірменської РСР та Азербайджанської РСР", – заявив Пашинян.

Він зазначив, що 6 жовтня 2022 року в Празі Вірменія та Азербайджан домовилися, що визнають територіальну цілісність одне одного.

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.

Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

У вересні 2022 року ситуація в регіоні знову загострилася. Сторони звинуватили одна одну в обстрілах. Під час зіткнень загинуло приблизно 300 людей. Секретар Ради безпеки Вірменії Вірмен Григорян заявив 15 вересня, що завдяки участі міжнародної спільноти вдалося досягти угоди між Вірменією та Азербайджаном про припинення вогню.

28 вересня 2023 року "влада" невизнаного Нагірного Карабаху оголосила про припинення існування "республіки" з 1 січня 2024 року. Понад 100 тис. карабаських вірмен покинули регіон.

17 жовтня Пашинян під час виступу в Європарламенті заявив, що Вірменія готова підписати мирний договір з Азербайджаном до кінця 2023 року.

У грудні Баку та Єреван домовилися про обмін військовополоненими, а також про те, що "як жест доброї волі" Вірменія підтримає заявку Азербайджану на проведення 29-ї сесії Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату і зніме свою кандидатуру, а Азербайджан "як жест доброї волі" підтримає кандидатуру Вірменії на членство в Бюро східноєвропейської групи COP.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати