Зеленський, відповідаючи на запитання, чому провалилися мирні переговори у Стамбулі у 2022 році, сказав: "Бо жодні ультиматуми не є переговорами".
Як зазначив президент, "із цими ультиматумами [нелегітимний російський президент Володимир] Путін приїхав на танку під час повномасштабного вторгнення, [росіяни] оточили нашу столицю, багато регіонів нашої країни окупували".
За словами Зеленського, від РФ і Путіна і раніше "різних ультиматумів було дуже багато", включно з останніми "мирними пропозиціями".
"А ультиматуми дають йому можливість робити паузу. Якщо чесно, Мінські угоди – це був ультиматум, і був заморожений конфлікт, і це факт. Для нього була потрібна ця пауза, щоб підготуватися до повномасштабного вторгнення", – наголосив президент.
Контекст
Після початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому – березні 2022 року відбулося чотири очні раунди переговорів між українською й російською делегаціями про закінчення війни (останній – 29 березня в Туреччині). Окрім того, делегації зустрічалися у відеоформаті. Українська делегація у Стамбулі офіційно запропонувала підписати договір про гарантії безпеки. Інший член переговорної групи, посол України Олександр Чалий стверджував, що Україна фактично буде згодна на без'ядерний і позаблоковий статус, якщо буде підписано запропонований Києвом договір про міжнародні гарантії безпеки.
Однак згодом переговорний процес припинили, бо від російської сторони немає конкретики, яку можна було б обговорювати, пояснювали в Офісі президента України 17 травня. Президент США Джо Байден 31 травня заявив, що переговори України з Росією "зайшли у глухий кут" не з вини Києва.
15 червня 2024 року The New York Times опублікувала проєкти мирної угоди між РФ та Україною, підписання якої країни обговорювали в березні – квітні 2022 року. Згідно з документами, РФ спочатку хотіла, щоб Україна поступилася всім східним регіоном Донбасом і визнала Крим її частиною, але в Києві відмовилися. Окрім того, на переговорах Україна погодилася не вступати в НАТО й ніколи не розміщувати на своїй території іноземних військ, а РФ відмовилася від заперечень щодо членства України в ЄС.
Також Україна була згодна обмежити свої Збройні сили, але не настільки, як вимагала РФ, – до 100 тис. осіб особового складу (Україна була згодна на 250 тис.). Росія також хотіла, щоб російську мову оголосили офіційною, а українські закони, які просувають національну ідентичність, скасували. Україна відмовилася вносити ці вимоги у проєкт.
Україна наполягала, що в разі повторного нападу держави-гаранти (США, Великобританія, Франція, Китай і сама РФ) мають втрутитися в конфлікт, але Росія стала наполягати на пункті, що всі держави-гаранти мають схвалити заходи у відповідь у разі нападу на Україну. Отже, РФ здобула б право вето на будь-яку військову допомогу Україні. Як розповів NYT член української переговорної групи, після цієї зміни Україна більше не була зацікавлена у продовженні переговорів.
-1 Київ
