Секретаріат мовного омбудсмена не зафіксував у продажу відсутності українських версій друкованих ЗМІ

Суспільство

Під час перевірки у Києві секретаріат уповноваженого із захисту державної мови не виявив друкованих видань, які не мають версії українською мовою. Про це повідомила пресслужба уповноваженого 20 січня.

Представники секретаріату 18 січня оглянули точки продажу в мережах супермаркетів "Новус", "Ашан", "Сільпо", "Варус", а також біля станцій метро "Вокзальна", "Житомирська", "Академмістечко" та "Героїв Дніпра".

"Із приємністю констатуємо, що видань, які вийшли після 16 січня і не мають української версії, у місцях продажу не зафіксовано", – ідеться у повідомленні.

Під час моніторингу також було встановлено, що загалом і розповсюджувачі дотримуються норми щодо обов'язкової наявності не менше ніж 50% примірників видань українською мовою, поінформували у пресслужбі. У деяких точках продажу не виявилося екземплярів українською мовою газет та журналів, які видає ТОВ "Видавничий дім 7я", ТОВ "Видавництво Кузя", ТОВ "Мега-прес", ТОВ "Бурда дистриб'юшенс сервісиз Україна". В офісі уповноваженого пов'язують це "скоріше з недостатнім тиражем примірників українською мовою в умовах перехідного періоду".

"Як бачимо, основні видавці виконують норму закону. Більше того, багато з них перейшли на видання газет і журналів виключно державною мовою. Ще 2021 року на українську перейшов тижневик НВ, пізніше про це також заявив і журнал "Фокус", віднедавна – Forbes. Із нового року про перехід на українську оголосила низка загальнополітичних, спеціалізованих, розважальних, спортивних газет і журналів. Навіть деякі з тих, на чию законослухняність мало хто розраховував", – заявив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

Він розповів, що в червні секретаріат провів моніторинг частки друкованих медіа державною мовою, поданих для реалізації в точках продажу, і ситуація була "катастрофічною".

"Ми негайно розпочали інформаційно-роз'яснювальну кампанію, звернулися з відповідними листами до засновників усіх медіа, котрі, за даними Книжкової палати, виходили лише російською мовою, та окремо до керівників найбільших видань, суб'єктів, що здійснюють розповсюдження друкованих ЗМІ, у тому числі до керівництва "Укрпошти". І вже сьогодні, за пів року, ми побачили кардинально іншу ситуацію. Сподіваюся, що ніяких сюрпризів не буде й надалі. Усі ЗМІ, як і розповсюджувачі, будуть неухильно дотримуватися закону і, найголовніше, забезпечувати право громадян на отримання інформації та послуг державною мовою", – заявив Кремінь.

Із 16 січня 2022 року набули чинності окремі положення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо друкованих засобів масової інформації. Відповідно до закону, друковані ЗМІ в Україні видають державною мовою. Їх можуть видавати іншими мовами за умови, що одночасно з відповідним накладом видання іноземною мовою видають наклад цього видання державною мовою.

Контекст

У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Згідно із законом, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів. Норми закону набувають чинності поетапно.
16 липня 2021 року стартував черговий етап втілення закону. Від цього дня всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні заходи мають проводити державною мовою. Державною мовою також мають виготовляти оголошення, афіші, постери, вхідні квитки, буклети та інші матеріали про культурні та видовищні заходи.
Конституційний Суд України 14 липня 2021 року у своєму рішенні зазначив, що будь-які посягання на юридичний статус української мови як державної на території України неприпустимі, оскільки порушують конституційний устрій держави, загрожують національній безпеці та існуванню державності України.