Не хотілося б, щоб наші військовополонені були змушені визнати свою провину – батько моряка Сороки

Визнання українськими військовополоненими своєї провини є неприпустимим, вважає батько взятого Росією в полон у листопаді 2018 року моряка Василя Сороки Віктор. Про це він заявив виданню InfoResist 28 червня, коментуючи словесний конфлікт глави українського Міністерства закордонних справ Павла Клімкіна та президента Володимира Зеленського.

"Я б не хотів, щоб наша влада сьогодні розмовляла між собою на емоціях. Тому що це не веде до вирішення проблеми. Ми добре розуміємо, що наші хлопці стали заручниками геополітичної боротьби, але одночасно вже й не є дітьми – вони військовослужбовці, офіцери Збройних сил", – сказав Віктор Сорока.

За його словами, усі ті, хто хоче повернути моряків додому, повинні пам'ятати, що вони не попливли на риболовлю чи прогулянку, а виконували завдання, поставлене їм військовим керівництвом.

"Хотілося б, щоб про це пам’ятали ті, хто хоче вирішити питання. І дуже не хотілося б, щоб наші військовополонені були змушені визнати свою провину, що вони дійсно винні, а Росія – ні. Тому що із самого початку було заявлено, що вони військовополонені і ніяких законів не порушували. А ситуація складається так, що все перекручується в іншу сторону, їх поставлять перед вибором – визнайте свою провину і ви будете вдома", – зазначив він.

На думку батька моряка, звільнити українських військовополонених без втручання США буде неможливо.

"Німеччина і Франція виступили за повернення російської делегації до Ради Європи. Вони сьогодні стали на бік Росії. А Україні просто показали місце, де вона повинна бути", – зазначив він.

25 травня міжнародний трибунал із морського права в Гамбурзі зобов'язав Росію негайно звільнити три затримані в Чорному морі українські військові кораблі, а також 24 моряків і дозволити їм повернутися до України. Рішення було ухвалено 19 голосами, проти виступив тільки суддя від РФ Роман Колодкін.

У міністерстві закордонних справ Росії заявили, що міжнародний арбітраж не мав юрисдикції для розгляду інциденту.

Термін виконання рішення спливав 25 червня. Цього дня, як повідомили в МЗС України, від російського зовнішньополітичного відомства надійшла нота, якою Україні пропонували надати письмові гарантії продовження кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. У ноті-відповіді  українське МЗС назвало позицію Москви неприйнятною.

27 червня Зеленський висловив обурення тим, що його не ознайомили ні з нотою МЗС РФ, ні з нотою-відповіддю  українського зовнішньополітичного відомства.

Клімкін опублікував два документи, назвавши текст російського "примітивною пасткою". За словами міністра, нота-відповідь "викриває приховані мотиви РФ". Він також висловив думку, що надсилання ноти було повністю в компетенції його відомства.

Автор "Європейської правди" Сергій Сидоренко вважає, що цей вербальний конфлікт Клімкіна і Зеленського підтвердив наявність залаштункових домовленостей Росії і Заходу, про які не знали ні глава МЗС, ні президент.

У ніч на 25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дозволила Росії повернутися до асамблеї. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти 62, утрималися 15) ухвалила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень. Українські депутати заявили, що на знак протесту залишають сесію асамблеї.

Росію було позбавлено права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року, відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. У 2017 році Росія припинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації.