У ГУР заявили, що в середині грудня 2023 року в Москві відбулося засідання так званого Інституту країн СНД, його контролює президент країни-окупанта РФ Володимир Путін і фінансують із бюджету країни-терориста.
"Темою зібрання стала війна проти України. Під час обговорення "експерти" дійшли висновку, ніби українське [військове] командування перейшло до позиційної оборони", – ідеться в повідомленні.
Україна, на думку російських аналітиків, зараз вирішує завдання зриву російського наступу взимку й навесні 2024 року, укріпленння оборонних ліній, посилення системи ППО, накопичення боєприпасів і формування боєздатного резерву.
"[Російські "експерти" переконані в тому, що] такий сценарій унеможливить подальше захоплення України силовими методами. Відтак у середовищі кремлівських аналітиків наголосили на неприпустимості будь-якого припинення бойових дій, збереження Україною виходів до Чорного моря й наявності "прозахідного режиму" в Києві", – пише ГУР.
Тому, вказали в українській військовій розвідці, під час зустрічі в Москві лунали заклики запустити чергову інформаційно-психологічну кампанію проти вищого військово-політичного керівництва України, використовуючи тему президентських виборів.
"Мета кампанії – підірвати легітимність президента України [Володимира Зеленського] і керівництва нашої держави серед країн, які начебто є союзниками й партнерами Росії, і, якщо вийде, серед українських громадян", – пояснила розвідка.
Контекст
Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися навесні 2024 року. Про дату проведення парламентських виборів до повномасштабного вторгнення Росії точилися дискусії. Через те, що модель розрахунку дати виборів, згідно з Конституцією, не передбачає можливості позачергових перевиборів улітку, як це сталося 2019 року, наступні вибори могли б відбутися у жовтні 2023-го або жовтні 2024 року, пояснював експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк у блозі на LB.ua.
У ст. 19 закону України про правовий режим воєнного стану йдеться, що в умовах воєнного стану (цей режим в Україні діє із 24 лютого 2022 року) заборонено проводити президентські й парламентські вибори.
Про те, що наступного року в Україні, незважаючи на російське вторгнення, мають відбутися вибори, заявив 23 серпня в Києві сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем.
Зеленський у відповідь заявив в інтерв'ю, опублікованому 27 серпня, що для проведення виборів у країні 2024 року необхідно швидко внести зміни до законодавства (до Виборчого кодексу), також Україні потрібні 5 млрд грн на вибори. Окрім того, глава держави запропонував скерувати на передову спостерігачів, щоб військові змогли проголосувати, і організувати виборчий процес за кордоном, де перебувають мільйони українців, які покинули країну через війну.
"Я не хочу, щоб до влади було ставлення, що "вони тримаються". Я ні за що не тримаюся. Я б хотів провести вибори, чесно. Мені подобається це зробити, коли там потрібно – упродовж року", – зазначив Зеленський.
Після заяв Зеленського Грем закликав союзників України надати їй фінансову й технічну допомогу для проведення виборів у 2024 році.
За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, опублікованими 30 жовтня, більшість українців проти проведення виборів під час війни. 81% громадян вважає, що вибори варто проводити після завершення воєнних дій, на думку 16% опитаних, вибори варто було б проводити у строки, визначені Конституцією: парламентські – у жовтні 2023-го, а президентські – у березні 2024 року. Ще 3% респондентів вагалися з відповіддю.
Усі політсили, представлені у Верховній Раді України, дійшли згоди, що вибори в Україні можна провести лише після завершення воєнного стану у країні. Такої домовленості було досягнуто на зустрічі у форматі "Діалогів Жана Моне" заради миру й демократії, яка відбулася 10–12 листопада в Закарпатській області.
-1 Київ
