"Залунають сирени, буде оголошення по радіо, надійде повідомлення телефоном". Крищенко розповів, що відбуватиметься у містах, якщо розпочнеться воєнна операція

"Залунають сирени, буде оголошення по радіо, надійде повідомлення телефоном". Крищенко розповів, що відбуватиметься у містах, якщо розпочнеться воєнна операція У разі воєнної операції людей не кинуть напризволяще, запевнив Крищенко
Фото: Андрей Крищенко / Facebook
На випадок потенційної атаки з боку Росії українці повинні мати вдома готову "тривожну валізу". Про це заступник голови Київської міської державної адміністрації, колишній голова поліції Києва Андрій Крищенко сказав в інтерв'ю виданню "Главком", опублікованому 28 грудня.

Крищенко закликав українців не піддаватися паніці, а озброїтися інформацією та мати готову "тривожну валізу" з усім необхідним.

"У нас уже восьмий рік іде війна, і ескалація можлива в будь-який момент. Місцева влада може насамперед надати інформацію. Людина, яка нею озброєна, може робити ті чи інші висновки і, відповідно, не буде піддаватися паніці. Ми ж не панікуємо, коли сідаємо до літака і кожного разу нам показують, де знаходяться аварійні виходи, як користуватися кисневими масками і де знаходиться рятувальний жилет. Це ж не означає, що це все обов’язково знадобитьсяТож бажано завжди мати набір речей – так звану тривожну валізу, яку можна швидко взяти із собою. Насамперед це документи, медикаменти на всіх членів сім'ї, зручний одяг по сезону, запас продуктів на добу-дві (консерви, сухпай армійський можна купити зараз в інтернеті)", – наголосив він.

Чиновник також додав, що українцям треба здобути навички першої медичної допомоги.

У разі воєнної операції людей не кинуть напризволяще, запевнив Крищенко.

"Залунають сирени, буде оголошення по радіо. Якщо працюватиме мобільний зв'язок, то надійде повідомлення телефоном. Ще будуть пропрацьовуватися питання евакуації, але я їх зараз не можу висвітлювати. Зауважу, що будь-яка держава, опинившись у надзвичайній ситуації, одразу все зробити не зможе – навіть США, коли стикалися із природними катастрофами. Буде порушено багато звичних зв'язків, умов роботи. Є алгоритми, плани і деякі речі робляться, про що ми інформуємо. Ми доводимо до людей, що в разі чого кожен не буде сам за себе, коли "порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих". Влада буде вживати всіх заходів. Зараз ідуть навчання, тренування, проходять якісь коригування", – розповів він.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі. США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції на запитання, чи буде Росія нападати на Україну, заявив, що дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".

10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.

17 грудня МЗС РФ опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією, США та НАТО, які передали 15 грудня помічниці держсекретаря США Карен Донфрід.

Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США йдеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

Путін повідомив 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь.

27 грудня голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко заявила, що Росія "не мала, і не має планів" нападати на Україну.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати