"Ми всі сподіваємося, що такого вторгнення не відбудеться, ми тримаємо кулаки і сподіваємося, що це питання розв'яжуть на політичному рівні, ми сподіваємося на наших дипломатів і глибоко сподіваємося, що все-таки те, про що кажуть, про ймовірні якісь воєнні дії... Це був би жахливий сценарій. [Сподіваємося, що] все-таки буде знайдено шлях для того, щоб у жодному разі не дійти до таких екстремальних ситуацій", – сказав Кличко.
За словами мера, столична влада розробила чіткий план дій на такий випадок.
"Дана інформація щодо бомбосховищ, які розташовані поблизу тих чи інших об'єктів, головним бомбосховищем у місті Києві також виступатиме Київський метрополітен, який, не дай боже, на випадок часу "Ч" буде готовий прийняти людей, які можуть сховатися під час імовірного нападу. У разі надзвичайної ситуації у нас є сирени, які будуть сповіщати про цю загрозу, у цьому випадку всі засоби комунікації – це телебачення, радіо – будуть давати інформацію про дії жителів у цій ситуації", – розповів мер.
Він висловив сподівання, що таке сповіщення використовувати не доведеться.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10-го, 12-го і 13 січня 2022 року проводили переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
Глава Міноборони України Олексій Резніков заявив 24 січня, що Росія не створила жодного ударного угруповання, що свідчило б про підготовку її вторгнення в Україну. На думку Данілова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну на сьогодні неможливе.
Президент України Володимир Зеленський 24 січня за підсумками засідання РНБО заявив, що представники РНБО працюють для повної деескалації та мирного врегулювання ситуації на Донбасі, в Україні все під контролем і причин для паніки немає.
26 січня заступниця держсекретаря США Венді Шерман сказала, що США вбачають усі ознаки того, що президент РФ Володимир Путін має намір застосувати військову силу проти України до середини лютого. Вона зазначила, що не знає, чи той ухвалив остаточне рішення.
+3 Київ
