Дорожче за вторгнення в Україну і COVID. Імовірна війна Китаю за Тайвань коштуватиме світу $10 трлн збитків – ЗМІ

Дорожче за вторгнення в Україну і COVID. Імовірна війна Китаю за Тайвань коштуватиме світу $10 трлн збитків – ЗМІ Аналітики проаналізували наслідки війни за Тайвань за участю США і торгової блокади острова
Фото: ЕРА

Якщо Китай вирішить у воєнний спосіб приєднати Тайвань, а США братимуть участь у конфлікті, збитки для світової економіки перевершать вторгнення Росії в Україну і COVID. Про це 9 січня пише Bloomberg.

За прогнозами агентства, війна за Тайвань може коштувати світу $10 трлн, що дорівнює 10% світового ВВП, оскільки Тайвань є найбільшим виробником напівпровідників для електроніки, а Тайванська протока – один із найзавантаженіших морських маршрутів.

Аналітики Bloomberg припустили два сценарії: вторгнення Китаю на Тайвань, яке призведе до участі США на боці острова, і торгова блокада Тайваню. Найсерйознішим ударом для великих економік і світу загалом стане відсутність чипів та інших напівпровідників, значних втрат зазнають різні галузі – від виробництва ноутбуків, планшетів і смартфонів до автомобілебудування, ідеться у статті.

Головними наслідками війни експерти вважають падіння ВВП Тайваню на 40%, Китаю – на 16,7%, а США – на 6,7%. Загальносвітовий ВВП водночас знизиться на 10,2%, а найбільше постраждають Південна Корея, Японія та інші країни Східної Азії.

У разі блокади острова з боку материкового Китаю економіка Тайваню знизиться на 12,2%, для Китаю зниження ВВП становитиме 8,9%, США – 3,3%, для всього світу – 5%, пише агентство. За другого сценарію світ також втратить доступ до напівпровідників, які виробляють на Тайвані, але наслідки для світової торгівлі, судноплавства і фінансового ринку будуть менш серйозними, вважають у Bloomberg.

Контекст

Тайвань і Китайську Народну Республіку розділяє Тайванська протока. З 1949-го Тайванем управляє власна адміністрація, там зберігають прапор і деякі інші атрибути Китайської Республіки, яка існувала на материку до приходу до влади Комуністичної партії Китаю, але він офіційно не проголошує своєї незалежності. Згідно з офіційною позицією КНР, острів вважають однією з провінцій Китаю.

Протягом останніх років відносини між Китаєм і Тайванем погіршилися. 2021 року глава КНР Сі Цзіньпін пообіцяв провести мирне "возз'єднання" з Тайванем. Тайбей у відповідь пообіцяв захищати свою свободу й наголосив, що лише народ Тайваню може вирішувати своє майбутнє.

1979 року Конгрес США ухвалив закон про відносини з Тайванем, згідно з яким США можуть постачати туди оборонне озброєння і є гарантом безпеки острова. Незабаром після того, як у США до влади прийшов Джо Байден, Тайвань заявив про велике вторгнення китайських бойових літаків на свою територію. Експерти вважають, що так влада Китаю хотіла перевірити рівень підтримки острова адміністрацією Байдена. Влада Китаю попередила нову адміністрацію США й Тайвань, що визнання Вашингтоном незалежності острова означатиме війну.

Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну у травні 2022 року Байден заявив, що Вашингтон надасть Тайваню військову допомогу в разі, якщо Китай на нього нападе. "Це зобов'язання, яке ми взяли на себе", – сказав він.

Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай, імовірно, вторгнеться на Тайвань 2027 року, коли Сі Цзіньпін балотуватиметься на четвертий строк як глава КНР.

31 грудня 2023 року Сі Цзіньпін у новорічному зверненні заявив, що "возз'єднання" Китаю з Тайванем є "історичною необхідністю".

9 січня міністерство оборони острова повідомило, що Армія Китаю ввела додаткові військові сили в зону навколо Тайваню: у зоні уваги було виявлено 10 літаків і чотири кораблі Військово-морських сил Народно-визвольної армії Китаю. Два літаки увійшли в розпізнавальну зону протиповітряної оборони Тайваню.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати