Фурса: Пєсков пригрозив Україні громадянською війною, якщо США "від'єднають" російські банки від долара. Штірліц ще ніколи не був таким близьким до провалу

21 сiчня 2022, 18:36

Этот материал также можно прочитать на русском

Фурса: Пєсков пригрозив Україні громадянською війною, якщо США "від'єднають" російські банки від долара. Штірліц ще ніколи не був таким близьким до провалу

Фурса: У такі миті Росія навіть готова скинути маску та визнати, що під прикриттям "громадянської війни" відбувається пряма військова агресія Москви
Фото: Sergey Fursa / Facebook

Заява речника Кремля Дмитра Пєскова про те, що "від'єднання" Росії від фінансових операцій з доларами може "спровокувати початок громадянської війни" в Україні, є підтвердженням того, що РФ – це сторона конфлікту на Донбасі. Таку думку у Facebook висловив інвестиційний банкір Сергій Фурса.

"Пєсков заявив, що погрози позбавити російські банки змоги здійснювати операції з доларами можуть спровокувати початок громадянської війни в Україні. Штірліц ще ніколи не був таким близьким до провалу... Здавалося б, який зв'язок між громадянською війною в Україні і погрозою російським банкам. Ну, тут або українці будуть битися одне з одним заради стабільності банківської системи Росії, це як свого часу громадянська війна поділяла тих, хто розбивав яйце з тупого кінця, і тих, хто розбивав його з гострого. У вигаданому світі, звісно. Тому що насправді важко знайти причину, через яку одні українці будуть битися з іншими українцями через санкції проти російських банків. Для того, щоб уявити такий світ, в якому це відбувається, треба дуже багато курити", – зазначив Фурса.

На його думку, заява Пєскова підтверджує, що влада РФ боїться санкцій Заходу.

"Або Росія визнає, що жодної громадянської війни в Україні немає і це конфлікт, у якому Росія є однією зі сторін. Власне, Росія і почала війну своєю агресією. І Росія погрожує знову ескалувати цей конфлікт, якщо їй введуть санкції. Шантажує світ у такий спосіб. Але чомусь і надалі називаючи свою агресію "громадянською війною в Україні". Росія ніби каже: "Якщо ви введете санкції, то я вам помщуся, але оскільки я вам нічого зробити не зможу, то я знову нападу на Україну". Такі одкровення Пєскова свідчать, що цих санкцій вони дійсно бояться. Це дуже серйозно. І буде дуже боляче. І в такі миті Росія навіть готова скинути маску і визнати, що під прикриттям "громадянської війни" йде пряма військова агресія Москви", – наголосив Фурса.

За його словами, добре, що Росія визнає свої злочини.

"Кепсько, що Росія, як гопник, і надалі погрожує образити слабкого. Добре, що наші партнери надсилають нам зброю, що робить нас сильнішими", – резюмував Фурса.

https://www.facebook.com/sergey.fursa/posts/5523615947664774

20 січня президент США Джо Байден під час зустрічі з журналістами заявив, що у разі нападу на Україну на Росію чекають серйозні економічні наслідки. "Це [вторгнення Росії в Україну] матиме серйозні економічні наслідки. Наприклад, усе, що пов'язано з доларами, якщо вони [Росія] вторгнуться, вони заплатять: їхні банки не зможуть мати справу з доларами", – сказав Байден.

Контекст

Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

17 грудня МЗС РФ поширило російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

23 грудня на щорічній пресконференції президент РФ Володимир Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".

10-го, 12-го і 13 січня проводили переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.

Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ до України. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.

У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.