ЄС заморозить заявку Грузії на вступ, якщо закон про "іноагентів" набуде чинності

Світ

Євросоюз, імовірно, заморозить на невизначений строк заявку Грузії на вступ у ЄС, якщо закон про "іноагентів", ухвалений грузинським парламентом, набуде чинності. Про це 15 травня написала Financial Times із посиланням на трьох європейських чиновників.

Грузія подала заявку на вступ у ЄС у березні 2022 року, за кілька тижнів після того, як країна-агресор РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, і в грудні 2023 року набула статусу кандидата.

Наступним кроком має стати рекомендація Єврокомісії урядам країн ЄС про початок переговорів щодо вступу Грузії в ЄС, що залежить від проведення низки реформ.

У Брюсселі чітко дали зрозуміти, що, якщо закон про "іноагентів" буде ухвалено, ЄК не даватиме такої рекомендації, наголосили чиновники ЄС.

Відкликати закон про "іноагентів" закликали Грузію верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель та ЄК. "Вибір подальшого шляху – у руках Грузії. Ми закликаємо владу Грузії скасувати закон, підтримати свою відданість шляху ЄС і просувати необхідні реформи", – зазначено в їхній заяві, яку опублікували 15 травня.

Контекст

15 квітня парламент Грузії почав розглядати скандальний законопроєкт про "іноагентів". Це знову спровокувало масові акції протесту. Попри це, 17 квітня парламент ухвалив законопроєкт у першому читанні, 1 травня – у другому. 14 травня закон ухвалили у третьому, остаточному читанні. Один із лідерів керівної партії "Грузинська мрія" Мамука Мдінарадзе заявляв, що документ нібито відповідає європейським стандартам. Його розкритикували в ЄС і США, але похвалили у РФ.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявляла раніше, що накладе на документ вето в разі його ухвалення. Але в керівної партії достатньо голосів, щоб подолати президентське вето, наголошує "Эхо Кавказа".
Уперше закон "Про прозорість іноземного впливу", який називають аналогом російського закону про "іноагентів", влада Грузії ініціювала в березні 2023 року. Проти були опозиція, представники ЗМІ та неурядові організації, вони вимагали його відкликання. Проєкт також критикували ЄС і США. Зурабішвілі висловила повну підтримку мітингувальникам і пообіцяла накласти на закон вето. У Тбілісі й регіонах почалися протести. 10 березня парламент проголосував за зняття законопроєкту з розгляду.