За його словами, пріоритетом є "повернення до політичного врегулювання" конфлікту між Ізраїлем і терористичною організацією ХАМАС на Близькому Сході.
"Ми засудили терористичну атаку ХАМАС 7 жовтня й визнали право Ізраїлю на самооборону, але як демократію. Ізраїль має поважати міжнародне й гуманітарне право. Франція була однією з перших країн, яка закликала до припинення вогню", – розповів Макрон.
Французький лідер наголосив, що його країна "нічого не постачає" й "не бореться з тероризмом, жертвуючи цивільним населенням". Макрон додав, що зараз не бачить перспектив припинення вогню.
Контекст
7 жовтня 2023 року бойовики ХАМАС здійснили масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни, убили сотні мирних жителів і захопили заручників. Ізраїль у відповідь почав контртерористичну операцію, а потім – наземну операцію в секторі Гази.
Ізраїльський прем'єр Біньямін Нетаньяху 5 травня заявив, що, попри всі спроби Ізраїлю дійти згоди про звільнення заручників, ХАМАС висуває неприйнятні умови, на які Ізраїль не може погодитися.
31 травня президент США Джо Байден оприлюднив план припинення вогню в Газі, який передбачає виведення всіх військ із палестинського ексклаву, поетапне звільнення всіх заручників, масові постачання гуманітарної допомоги, а після досягнення стійкого перемир'я – повоєнне відновлення сектору. Згодом цей план підтримали країни G7, а 10 червня – і Рада Безпеки ООН.
11 червня Reuters із посиланням на представника угруповання Самі Абу Зухрі повідомило, що ХАМАС також погодився на план перемир'я.
13 червня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що бойовики ХАМАС запропонували численні зміни до плану про припинення вогню в секторі Гази, і деякі з пропозицій неможливі. Представник ХАМАС Усама Хамдан спростував інформацію Блінкена: Ізраїль зі схвалення США відкинув попередні ісламістські пропозиції, стверджував він.
+3 Київ
