+7 Київ
Зараз сторони переговорів також розробляють нове законодавство, щоб надати цим зусиллям юридичної ваги, ідеться в публікації. Пропозиції, які розглядають, передбачають використання міжнародного права для захоплення суден з екологічних або піратських причин, повідомили співрозмовники видання на умовах анонімності. Якщо цього не вдасться, країни можуть діяти самостійно, спільно запроваджуючи нові національні закони для захоплення більшої кількості суден у віддалених морських зонах.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна повідомив, що майже 50% санкціонованої морської торгівлі російською нафтою проходить через Фінську затоку, проте останнім часом посилилися екологічні загрози й почастішали атаки на підводну інфраструктуру. Тепер, за його словами, питання в тому, що можна зробити з російськими суднами.
Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас зазначив, що заходи протидії "тіньовому флоту" дійсно допомогли здобути результати, яких європейські країни не здатні досягти за допомогою санкцій.
Переговори ілюструють зростання розчарування Європи тим, що Росія й далі транспортує свою нафту й ухиляється від західних санкцій, покладаючись на "тіньовий флот", котрий постійно зростає, пише Politico. У такий спосіб Москва змогла зберегти основне "рятувальне коло" для своїх військових зусиль в Україні, оскільки нафта й газ приносять Кремлю приблизно половину доходів.
У ЄС розглядають кілька варіантів захоплення суден. Перший – екологічне обґрунтування: влада могла б захопити судна, які ризикують завдати шкоди місцевому довкіллю, наприклад, через розливи нафти. Зважаючи на те, що більшість цих танкерів має вік не менше ніж 15 років і схильна до дефектів, такі аварії вже траплялися. Другий – влада може використати закони про піратство для захоплення суден, котрі загрожують критично важливій підводній інфраструктурі.
Якщо міжнародне право не спрацює, країни також обговорюють спільне запровадження нових національних законів для полегшення арешту суден. Вони могли б передбачати вимогу до танкерів у Балтійському морі використовувати запропонований список надійних страховиків, що дасть змогу таким країнам, як Естонія й Фінляндія, затримувати судна, які покладаються на інших, менш надійних операторів.
Видання зазначає, що ці плани нелегко буде втілити в життя. На думку експертів і юристів із морського права, труднощі полягають у правових заходах у відповідь із боку Росії, високих фінансових витратах, а також обтяжливій логістиці. Це також означатиме потребу орієнтуватися в усіх світових законах про судноплавство.
Керівник російсько-європейського напряму в Центрі досліджень енергетики й чистого повітря Айзек Леві зазначає, що Балтійське море є найважливішою артерією для незаконної торгівлі РФ. Судна зазвичай завантажують російською нафтою в таких портах, як Усть-Луга під Санкт-Петербургом, а потім вони прямують через Фінську затоку й Балтійське море, рухаючись до океану. За словами Леві, торік 348 суден "тіньового флоту", котрі становлять 40% від загального обсягу продажу нафти Росією, вийшли з портів Балтійського моря – ця цифра еквівалентна третині річного оборонного бюджету Москви.
Також ці кораблі застосовуються для саботажу. Як приклад наводять Eagle S, який пошкодив кабелі в Балтійському морі.
