У Казахстані військові придушували протести у блакитних касках миротворців. ООН на це дозволу не давала

Світ

9 січня незалежний журналіст Джейк Ганраган у Twitter опублікував знімки розгону протестів у Казахстані. На них можна помітити кількох солдатів в Алмати в касках синього кольору, які використовують у своїй формі миротворчі сили Організації Об'єднаних Націй. Але, як з'ясувало "Радио Азаттык", членами місії ООН вони не були.

"Військовослужбовців у Казахстані помітили в касках ООН. Це якась темна форма тролінгу?" – підписав тоді фото Ганраган.

Представник миротворчої місії ООН 10 січня підтвердив "Радио Азаттык" електронною поштою, що озброєні люди в синіх касках, яких помітили на зображеннях, не були частиною миротворчої місії ООН. У місії додали, що передали їхнє занепокоєння щодо цього постійному представництву Казахстану.

Прессекретар заявив, що "країни, які надають війська й поліцію Організації Об'єднаних Націй, мають використовувати знаки розрізнення ООН тільки тоді, коли вони виконують мандатні завдання як миротворці ООН".

У казахстанських збройних силах є підрозділ англомовних миротворців, який підтримує ООН, відомий як КАЗБАТ, котрому дозволено носити блакитні каски ООН, але тільки під час параду або під час миротворчої місії ООН, зазначає "Радио Азаттык".

Представник міністерства оборони Казахстану в Алмати 10 січня заявив, що солдати у блакитних касках – частина батальйону КАЗБАТ, і визнав, що вони не були частиною якоїсь місії цієї організації, а виконували місію з "охорони стратегічних об'єктів, аеропортів та урядових будівель".

Контекст

У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального та політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади експрезидента Нурсултана Назарбаєва. Невдовзі протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо й усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривали.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. В ОДКБ вирішили скерувати до Казахстану миротворчі сили, вони "почали виконувати завдання" в цій країні. За даними Токаєва станом на 10 січня, у Казахстані було розгорнуто сили ОДКБ у кількості 2030 осіб та 250 одиниць техніки.
Увечері 6 січня казахстанські силовики оголосили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, а 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано".
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційних даних про жертв серед протестувальників – убито 26 людей і постраждало понад 1 тис. осіб – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, й інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 11 січня кількість затриманих у Казахстані, за даними МВС, сягнула 9,9 тис. осіб.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено, 13 січня почнеться виведення контингенту.