Таку думку 13 січня в ефірі програми "Специальный гость с Тиной Канделаки" на RTVI висловив заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков.
За його словами, під час переговорів щодо безпеки у Женеві (між США і РФ) та у Брюсселі (у межах засідання Ради Росія – НАТО) тема введення сил ОДКБ до Казахстану не лунала, але вона "незримо була присутня, була тлом".
"Я ризикну припустити, що на американців справило враження, як ефективно і динамічно країни ОДКБ змогли ухвалити рішення, необхідні для того, щоб прийти на допомогу одній із держав, одній із наших союзників, яка опинилася у складній ситуації", – сказав Рябков.
За його словами, "американці себе не стримали" – "самовикривальні коментарі з Вашингтона" продемонстрували та "підтвердили багато чого".
"Але безпосередньо під час контактів питання [місії ОДКБ у Казахстані] не лунало, але там і часу особливо не було", – наголосив Рябков.
Держсекретар США Ентоні Блінкен говорив 9 січня, що Штати мають реальні питання, чому влада Казахстану була змушена звернутися до ОДКБ, де домінує Росія.
"Влада в Казахстані має вміти мирно справлятися з викликами, із якими вона стикається, забезпечувати захист прав тих, хто мирно протестує, захищати інститути держави та правопорядку, але робити це у спосіб, який поважає права", – сказав він в інтерв'ю телеканалу CNN.
"Якщо росіяни у вас удома, іноді дуже важко змусити їх піти", – прокоментував Блінкен введення сил ОДКБ до Казахстану.
Контекст
Увечері 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у зв'язку з протестами у країні та звернувся по допомогу до країн ОДКБ, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.
Після цього, за даними ЗМІ, у Кремлі висунули вимогу, щоб уряд Казахстану офіційно визнав анексію українського Криму, повернув російській мові статус другої державної, дозволив розміщення військових баз РФ на території країни та надав автономію для російського населення республіки.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану "миротворчі сили". Невдовзі вони "розпочали виконання завдань" у цій країні.
Сили ОДКБ у Казахстані очолив командувач повітряно-десантних військ РФ генерал-полковник Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.
Президент РФ Володимир Путін говорив 10 січня, що війська ОДКБ проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їх застосування Токаєв.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено.
13 січня міноборони Росії повідомило, що військові з країн ОДКБ починають покидати Казахстан.
В Алмати на урочистій церемонії, присвяченій завершенню місії, генеральний секретар ОДКБ Станіслав Зась уточнив, що в країну перекидали понад 2 тис. військових та приблизно 250 одиниць техніки – їх доправили 108 авіарейсами. Очікують, що процес виведення контингенту триватиме "не більше ніж 10 днів".