Кулеба зазначив, що не хоче прогнозувати майбутні результати голосування за законопроєкт у Палаті представників, зважаючи на його "багатостраждальну долю", і нагадав, що ситуація, яка склалася, потребує "ухвалення найсильніших рішень для України, а не напіврішень".
"Сьогодні я нагадав про це державному секретарю [США Ентоні Блінкену]: "Дивися, у мене ніякого плану Б немає, має спрацювати план А – ухвалення сильного законопроєкту". І він мене підтримав і сказав, що ми маємо бути зосередженими виключно на сильних рішеннях для України, тобто на плані А", – додав глава МЗС України.
Він запропонував дочекатися ухвалення законопроєкту про допомогу Україні й уже потім обговорювати деталі.
"Але вже стільки списів зламано і стільки битв відбулося довкола цього законопроєкту – і ще відбуватиметься, – що давайте вже просто дочекаємося результату", – підсумував Кулеба.
Контекст
20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США. Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії.
Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців колишній президент США Дональд Трамп, який вважає, що Сполученим Штатам потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію і його не мають прив'язувати до іноземної допомоги в жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.
Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню, але без угоди про міграційну реформу й безпеку кордону. Палата представників не розглянула документа досі.
Замість нього спікер Палати представників Майк Джонсон запропонував ще один законопроєкт, текст якого опублікували 17 квітня. Він передбачає допомогу Україні на загальну суму $60,84 млрд, із яких $23,2 млрд спрямують на поповнення американських озброєнь і запасів замість наданих Україні.
Джонсон пропонує виділити Україні $7,8 млрд прямої фінансової допомоги у кредит, водночас у законопроєкті є пункт, який дасть змогу президенту США за підтримки Конгресу списати згодом половину або всю суму кредиту. Також законопроєкт зобов'язує президента США в найкоротші строки надати Україні комплекси ATACMS, якщо це не зашкодить національній безпеці США.
Спікер заявив про плани проголосувати за допомогу Україні й інші законопроєкти 20 квітня. Байден підтримав пакет Джонсона й заявив, що негайно підпише запропоновані ним законопроєкти після ухвалення їх Палатою представників і Сенатом. Демократи в Палаті представників також готові підтримати план Джонсона, перше процедурне голосування 19 квітня спікер уже виграв.
0 Київ
