Усі країни НАТО одностайні у підтримці України – глава МЗС Канади 

Контекст

• Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
• Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
• Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
• 17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
• Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримання безпеки Росії сьогодні і на історичну перспективу".
• 29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.