Світ

Дві білоруські лижниці заявили, що їх усунули від змагань та Олімпіади через політичну позицію

11 січня 2022, 19.44 Этот материал также можно прочитать на русском

За словами спортсменок, глава Білоруської федерації лижних перегонів наказав чиновникам заборонити їм брати участь у міжнародних змаганнях Фото: depositphotos.com

Двох білоруських лижниць – Світлану Андріюк та Дар'ю Долідович – усунули від змагань та позбавили можливості брати участь у доборі на Олімпіаду через їхню підтримку білоруської опозиції. Про це повідомляє Reuters.

За словами спортсменок, у листопаді минулого року глава Білоруської федерації лижних перегонів Олександр Дорохович наказав чиновникам заборонити цим лижницям брати участь у міжнародних змаганнях та зборах країни.

Також, за їхніми словами, Білоруська лижна спілка деактивувала їхні індивідуальні ідентифікаційні номери, необхідні для участі у змаганнях, які проводить Міжнародна федерація лижного спорту (FIS).

В організації заявили, що зараз намагаються зв'язатися з білоруською федерацією, щоб дістати всю інформацію про лижниць.

Андріюк каже, що це рішення змусило її пропустити кваліфікаційні змагання, які могли б дати їй можливість здобути місце на Олімпійських іграх у Пекіні. За її словами, спортивні чиновники прямо звинуватили її в тому, що вона є прибічницею опозиції.

Окрім цього, Андріюк запевнила, що ніколи публічно не висловлювала своїх політичних поглядів, які вона назвала нейтральними. Але тепер збирається виїхати до Польщі, "бо тут неможливо жити".

Водночас Долідович вважає, що її усунули від змагань через політичні погляди батька – лижника Сергія Долідовича, семиразового олімпійця, який тренував свою доньку. Спортсмен брав участь у протестах і виступав проти Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, але після тиску звільнився з національного тренувального центру.

Контекст

У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких розпочалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебував при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявляв, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, подадуть 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
За даними начальника управління Слідчого комітету Білорусі в Мінську Сергія Паска, лише в Мінську за фактом масових заходів із липня 2020 року порушено понад 1600 кримінальних справ, документи щодо понад 400 фігурантів уже передали до судів.
У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися.