"До слез", "Боже, как больно". Саливанчук прочитала стихотворение "Герої не вмирають". Видео 

Саливанчук приурочила ролик ко Дню святых Кирилла и Мефодия – творцов славянской письменности, который отмечают 24 мая.

"Язык, введенный Кириллом и Мефодием, стал языком восточнославянских народов, следовательно, и украинцев. Украина с обретением своей независимости также чествует своих учителей, которые в свое время способствовали будущему письменности. Я считаю наш украинский язык самым красивым, благозвучным", – написала она.

Саливанчук отметила, что проза и стихи на украинском языке особенно затрагивают струны души.

"Я хочу с вами поделиться стихотворением, посвященным матерям, потерявшим своих детей на войне в Украине с 2014 года. Наши ребята – герои, их мамы тоже великие героини, я преклоняюсь перед их силой и мужеством жить дальше", – написала она.

Саливанчук отметила, что не нашла автора этого стихотворения, но хотела бы с ним познакомиться и обнять "за эти нежные и одновременно болезненные слова".

"– Жінко, чого Ви плачете?Ваш син – герой!Ви, що не бачите,Ще цей хлопчина і он той…– Героєм був мені завжди.З тих пір коли почав іти,З тих пір, коли сказав він: "Мама"…Я так раділа, так ридала,Від щастя сльози проливала.Так ніби знала, ніби відчувала…Я так його тримала, так оберігала…Та все ж пішов за іншу битись маму,мені ж залишив вічну рану.А я дзвонила, кажу: "Сину,Іди додому, бо там гинуть!"А він: "Неправда, тут все мирно".Мені від того було дивно,І я його чекала… Так чекала!Він вернеться! Я вірила, я знала…І він приїхав не колись, а нині.Виходжу я, дивлюсь – моє дитя у домовині."Як справи синку? Ну кажи, як справи?Чого мовчиш, не хочеш подивитися на маму?Відкрий же очі… вставай… ти хочеш так лежати?Втомився, певно, вирішив поспати…Боже, я тебе укрию — ти ж такий холодний,Живіт запав, напевно, ще й голодний…Ходи, я вже на стіл накрила.Ходи, тебе чекає вся родина!"А люди кажуть, що здуріла,Що мертву так трясу дитину…Та, що ті люди, що вони там знають?Мій син – герой, герої не вмирають!" – таков полный текст стихотворения.

Публикация от Ann Salivanchyk (@salivanchuk.anna)

Автором стихотворения является Кристина Полянская.

"До слез", – прокомментировала подписчица tatiasha_11.

"Боже, как больно. За наших ребят, девушек, людей, детишек. Боже, как же болит", – написала ksenia_lovetska_.