Прем'єр Грузії заявив, що закон про "іноагентів" має захистити країну від "українізації". МЗС України відповіло
Україна зацікавлена в цілісності та євроінтеграції Грузії. Так українське Міністерство закордонних справ прокоментувало 18 квітня заяву прем'єр-міністра Грузії Іраклія Кобахідзе про те, що закон "Про прозорість іноземного впливу", який повторно просуває влада, захищає країну від "українізації".
Законопроєкт передбачає, що неприбуткові громадські організації і ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, реєструватимуть як такі, що "здійснюють інтереси іноземної сили".
У МЗС України заявили, що стурбовані загостренням внутрішньополітичної ситуації у Грузії у зв'язку з розглядом законопроєкту, який вважають аналогом російського закону про "іноагентів" і який призвів до масового протесту серед громадян країни й західних політиків.
"Використання імені нашої країни в такому зневажливому контексті завдає додаткової шкоди українсько-грузинським відносинам. Русифікація, а не міфічна "українізація", є реальною загрозою для Грузії", – ідеться в заяві дипломатичного відомства.
У МЗС закликали владу Грузії поважати право людей на мирний протест для побудови європейського майбутнього країни.
17 квітня, після того як парламент ухвалив у першому читанні вказаний закон, Кобахідзе заявив, що він "спрямований насамперед на захист Грузії від українізації". Прем'єр зазначив, що грузинські громадські організації, які фінансують із-за кордону, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році намагалися послабити Грузію, закликаючи відкрити "другий фронт" проти РФ. Текст його виступу опубліковано на сайті уряду.
"У перші дні після початку війни вони вимагали введення санкцій, скерування бойових добровольців в Україну з офіційного схвалення уряду, що означало розвал економіки країни. У перший рік ми мали б падіння економіки щонайменше на 10%, а це означає, що наша економіка втратила б кілька мільярдів доларів, під час короновірусу в нас було -6,5%, уявляєте, до якого падіння економіки хоча б на 10% у перший рік призведе? Економічний колапс – ось була їхня мета. Другою вимогою було – скерувати в Україну бойових добровольців зі схвалення уряду, що безпосередньо означало втягування Грузії у воєнний конфлікт", – заявив Кобахідзе.
За його словами, новий закон у разі ухвалення "зменшить спокусу донорів фінансувати неправильні дії, а самих організацій – сприяти поляризації".
"Ми впевнені, що закон не поставить під загрозу європейську інтеграцію, а навпаки... Якщо ми не захистимо державного суверенітету, з нами станеться те, що сталося з Україною, – мир і європейська інтеграція залишаться позаду", – сказав глава грузинського уряду.
Контекст:
Уперше аналогічний російському закон про "іноагентів" влада Грузії ініціювала в березні 2023 року. Проти були опозиція, представники ЗМІ й неурядові організації, вони вимагали відкликання законопроєкту.
Після голосування верховний представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що законопроєкт несумісний із цінностями і стандартами ЄС і "суперечить проголошеній Грузією меті вступу в Європейський союз". У Держдепартаменті США натякнули на ймовірні санкції за придушення протестів. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі висловила повну підтримку мітингувальникам і пообіцяла накласти на закон вето.
У Тбілісі й регіонах розпочалися протести. За два дні акцій 7–8 березня затримали 133 протестувальників, під час зіткнень були постраждалі. 9 березня в МВС Грузії заявили, що поліція відпустила 132 зі 133 затриманих. 10 березня парламент проголосував за зняття законопроєкту з розгляду.
3 квітня 2024 року "Грузинська мрія" повторно внесла на розгляд законопроєкт про "іноземних агентів". Один із лідерів керівної партії "Грузинська мрія" Мамука Мдінарадзе заявив, що закон відповідає європейським стандартам і його ухвалять на всіх трьох слуханнях до кінця поточної сесії парламенту.
Зурабішвілі того самого дня висловила думку, що "Росія сюди більше ніколи не повернеться". Наново ініціювавши закон про "іноагентів", "Мрія" показала своє справжнє обличчя, сказала вона.
У Кремлі ініціативу "Грузинської мрії" схвалили. "Росія зацікавлена у стабільності у Грузії, а закони про "іноагентів" ухвалюють майже всюди, тому що ніхто не хоче втручання у свої справи", – цитувало його 4 квітня пропагандистське агентство ТАСС.
15 квітня парламент Грузії почав розглядати скандальний законопроєкт. На засіданні юридичного комітету парламенту лідер опозиційної партії "Громадяни" Алеко Елісашвілі побився з Мдінарадзе – він підійшов до представника більшості, який виступав за трибуною, і вдарив його кулаком в обличчя.
16-го й 17 квітня у Грузії відбулися масові акції протесту. 17 квітня парламент Грузії ухвалив законопроєкт у першому читанні.