Ізраїль може ввести обмеження проти ООН – Financial Times

За словами співрозмовників видання, посилення позиції Ізраїлю спричинено рішенням генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша наприкінці минулого тижня додати ізраїльські збройні сили у список країн і організацій, які не можуть захистити дітей у конфлікті.

Посол Ізраїлю в ООН Гілад Ердан назвав занесення в чорний список "ганебним", а чиновники пообіцяли застосувати репресії проти органів ООН, які десятиліттями працювали в Ізраїлі, Єрусалимі й на окупованих палестинських територіях.

За словами двох джерел, ізраїльський кабінет міністрів розглянув низку варіантів на засіданні ввечері 9 червня, а Рада національної безпеки продовжила обговорення 10 червня.

Заходи, які обговорюють, передбачають часткову або повну відмову від продовження віз іноземним співробітникам ООН, бойкот ізраїльським урядом головних посадовців ООН, а також одностороннє припинення й висилання всіх місій ООН. Однак остаточних рішень ще не ухвалено.

У західних дипломатичних колах виникла додаткова тривога щодо долі агентств ООН, які беруть участь в операціях із надання гуманітарної допомоги в секторі Гази й на Західному березі, включно з дитячим агентством ЮНІСЕФ і управлінням ООН із координації гуманітарних питань. На думку кількох джерел, ціллю може також стати спеціальний координатор із близькосхідного мирного процесу, який є головним політичним важелем зусиль ООН в Ізраїлі й на палестинських територіях.

Відносини між Ізраїлем і ООН уже були напруженими ще до ухвалення рішення щодо ЦАХАЛ, зазначає видання. Посадовці Ізраїлю й ООН майже щодня обмінюються взаємними й найчастіше публічними звинуваченнями щодо відсутності гуманітарної допомоги в секторі Гази.

Ізраїль стверджує, що десятки бойовиків ХАМАС та інших бойовиків, які брали участь у нападі на Ізраїль 7 жовтня, найняло агентство у справах палестинських біженців (БАПОР), зазначають у статті. Ізраїль також атакував кілька шкіл і об'єктів БАПОР у Газі, зокрема минулого тижня, стверджуючи, що ХАМАС використовував їх як військові об'єкти.

Контекст:

7 жовтня 2023 року бойовики ХАМАС здійснили масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни, убили сотні мирних жителів і захопили заручників. Ізраїль у відповідь розпочав контртерористичну операцію, а потім – наземну операцію в секторі Гази.

8 січня 2024 року в міноборони Ізраїлю повідомили про перехід до менш інтенсивної війни в секторі Гази. Станом на 7 квітня, за даними The Times of Israel, Армія оборони Ізраїлю вивела всі свої маневрові сухопутні сили із сектору Гази, залишивши лише одну бригаду для гарантування безпеки коридору, який розділяє палестинський ексклав.

Нетаньяху 5 травня заявив, що, незважаючи на всі спроби Ізраїлю дійти згоди про звільнення заручників, ХАМАС висуває неприйнятні умови, на які Ізраїль не може погодитися.

Уранці 7 травня Армія оборони Ізраїлю ввійшла в Рафах. The Washington Post 11 травня писало, що Білий дім запропонував Ізраїлю "цінну" допомогу, зокрема секретну розвідувальну інформацію, яка допоможе ізраїльським військовим визначити місцеперебування лідерів ХАМАС і знайти приховані тунелі угруповання. Адміністрація президента США Джо Байдена просить зупинити операцію в Рафаху.

22 травня The Times of Israel із посиланням на слова чиновника Білого дому написало, що Ізраїль оновлює плани наступальної операції на Рафах відповідно до вимог США.

24 травня Міжнародний суд ООН наказав Ізраїлю припинити наступ на Рафах у секторі Гази.

31 травня Байден оприлюднив план припинення вогню в Газі, який передбачає виведення всіх військ із палестинського ексклаву, поетапне звільнення всіх заручників, масові постачання гуманітарної допомоги, а після досягнення стійкого перемир'я – повоєнне відновлення сектору. Згодом цей план підтримали країни G7, а 10 червня – і Радбез ООН.