МЗС України про війська ОДКБ у Казахстані: Їхнє перебування не повинне виходити за межі задекларованого обмеженого терміну
10 січня 2022, 16.47
Міністерство закордонних справ України взяло до уваги розгортання на території Казахстану військ Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Про це йдеться в заяві МЗС, опублікованій 10 січня на сайті зовнішньополітичного відомства.
"Узяли до уваги розгортання на території Казахстану іноземних військових сил із домінуванням російського контингенту на запрошення влади Казахстану. Іноземні війська мають поважати незалежність, суверенітет та національне законодавство Казахстану й міжнародне право, а їхнє перебування не повинне виходити за межі задекларованого обмеженого терміну", – ідеться в заяві.
У МЗС України зазначили, що "уважно слідкують за розвитком ситуації в Республіці Казахстан" і "засуджують насильство, яке спалахнуло в низці казахстанських міст і призвело до численних жертв".
"У цей критичний час для народу Казахстану зараз надзвичайно важливо вжити максимальних заходів задля деескалації ситуації та уникнення подальшого насильства, гарантувати дотримання прав людини, забезпечити відновлення роботи об'єктів критичної інфраструктури та систем зв'язку", – підкреслили в заяві.
В українському МЗС додали, що "тримають на особливому контролі ситуацію з нашими громадянами в Алмати". У відомстві рекомендували громадянам України, які перебувають у Казахстані, "залишатися в місцях тимчасового проживання і тримати зв'язок з українським посольством, яке інформуватиме про можливі шляхи виїзду із країни".
Увечері 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив про допомогу у країн ОДКБ, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.
Після цього, за даними ЗМІ, у Кремлі висунули вимогу, щоб уряд Казахстану офіційно визнав анексію українського Криму, повернув російській мові статус другої державної, дозволив розміщення військових баз РФ на території країни та надав автономію для російського населення республіки.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Сили ОДКБ у Казахстані очолив російський генерал Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.
За словами президента РФ Володимира Путіна, війська ОДКБ проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їх застосування Токаєв.
Президент Казахстану назвав протести у країні держпереворотом.
Контекст
- Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Далі протести почалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
- 4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там спалахнула пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Згодом влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
- 5 січня президент Казахстану відправив уряд у відставку. Також Токаєв доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне пальне й усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривали й далі.
- 5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
- Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті й поранені.
- Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
- Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
- Того самого дня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційні дані про жертв серед протестувальників – 26 убитих і понад 1 тис. осіб постраждалих – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але згодом це повідомлення назвали технічною помилкою.
- У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадянські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
- Станом на 10 січня у країні затримали майже 8 тис. осіб, у міноборони країни пообіцяли, що "спецоперація триватиме до повного знищення терористів".