"9 січня 2022 року спеціально організованим транспортом повернуто на батьківщину 14 громадян Киргизької Республіки, зокрема жінок та дітей", – ідеться у повідомленні.
Відомство зазначило, що у зв'язку зі скасуванням регулярного авіасполучення в міжнародному аеропорту столиці Казахстану Нур-Султана посольство Киргизстану працює над поверненням додому залізничним шляхом ще 15 громадян республіки.
Як уточнили в МЗС Киргизстану 10 січня, раніше 6 січня міністерство організувало евакуацію 42 своїх громадян, які перебували в Алмати. 7 січня міністерство попросило казахстанську сторону відкрити закритий прикордонний пост "Кордай", щоб понад 100 громадян Киргизької Республіки могли повернутися додому. Перемовини були успішними.
"Станом на 9 січня міністерство має інформацію про затримання компетентними органами Республіки Казахстан 5 громадян Киргизької Республіки. Щодо цього триває відповідна робота з казахстанською стороною", – зазначено у повідомленні.
Окремо згадано, що 9 січня МЗС запросило посла Казахстану Рапіля Жошибаєва, йому вручили ноту через затримання музиканта Вікрама Рузахунова.
"Міністерство опрацьовує питання з казахстанською стороною про звільнення Рузахунова найближчим часом", – повідомили у МЗС.
Державні телеканали Казахстану Qazaqstan і "Хабар 24" 9 січня показали відео із затриманим, "який зізнався" в участі у мітингу за $200. Ним виявився відомий піаніст, керівник джазового оркестру з Бішкека, виконавчий директор фестивалю "Джаз_Бишкек_Весна" Рузахунов, який часто гастролював в Алмати.
Контекст
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне паливо та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (до складу входять Вірменія, Білорусь, Росія, Казахстан, Таджикистан та Киргизстан). Того самого дня в ОДКБ вирішили скерувати в Казахстан миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану відправлять 2,5 тис. військовослужбовців із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "у всіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційні дані про жертв серед протестувальників – 26 вбитих і понад 1 тис. постраждалих – не оновлювали з 6 січня. 9 січня влада заявила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформацію від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадянські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 10 січня в країні затримано майже 8 тис. людей, у міноборони країни пообіцяли, що "спецоперацію продовжать до повного знищення терористів".
+18 Київ
