У Казахстані знайшли мертвим полковника Комітету нацбезпеки. Це третя смерть за день серед силовиків

Світ

У столиці Казахстану знайшли тіло полковника Комітету національної безпеки (КНБ) країни. Про це 10 січня повідомила пресслужба КНБ.

"10 січня 2022 року в місті Нур-Султан у дворі будинку за місцем проживання виявлено труп полковника КНБ Азамата Ібраєва. Цей факт… зареєстровано в єдиному реєстрі досудових розслідувань", – ідеться в повідомленні.

Агентство КазТАГ повідомило у Facebook, що на тілі загиблого начальника технічної служби КНБ Ібраєва виявили травми, характерні для падіння з висоти. У квартирі, де мешкав Ібраєв, було відчинено вікно кухонної кімнати.

КНБ здійснює керівництво єдиною системою органів нацбезпеки Казахстану, розвідувальною, контррозвідувальною, оперативно-розшуковою діяльністю, охороною держкордону, реалізацією завдань Служби урядового зв'язку та Служби спеціального призначення "А", а також єдину політику у сфері захисту державних секретів, зазначають на сайті відомства.

10 січня ЗМІ повідомляли про смерть двох поліцейських у Казахстані, один із них – голова обласного департаменту, наклав на себе руки.

Контекст

2 січня в Казахстані почалися мітинги, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести почалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне пальне та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривали й далі.
5 січня на всій території Казахстану запровадили режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня президент Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (до її складу входять Вірменія, Білорусь, Росія, Казахстан, Таджикистан та Киргизстан). Того самого дня в ОДКБ вирішили скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану відправлять 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті й поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційні дані про жертв серед протестувальників – 26 убитих і понад 1 тис. осіб постраждалих – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але згодом це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадянські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 10 січня у країні затримали майже 8 тис. осіб, у міноборони країни пообіцяли, що "спецоперація триватиме до повного знищення терористів".