Ізраїль може ввести обмеження проти ООН – Financial Times
12 червня 2024, 13.06
Уряд ізраїльського прем'єра Біньяміна Нетаньяху обговорив перспективні заходи проти агентств ООН, які діють в Ізраїлі й на палестинських територіях, включно з імовірним висиланням співробітників. Про це пише Financial Times 11 червня з посиланням на п'ять джерел.
За словами співрозмовників видання, посилення позиції Ізраїлю спричинено рішенням генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша наприкінці минулого тижня додати ізраїльські збройні сили у список країн і організацій, які не можуть захистити дітей у конфлікті.
Посол Ізраїлю в ООН Гілад Ердан назвав занесення в чорний список "ганебним", а чиновники пообіцяли застосувати репресії проти органів ООН, які десятиліттями працювали в Ізраїлі, Єрусалимі й на окупованих палестинських територіях.
За словами двох джерел, ізраїльський кабінет міністрів розглянув низку варіантів на засіданні ввечері 9 червня, а Рада національної безпеки продовжила обговорення 10 червня.
Заходи, які обговорюють, передбачають часткову або повну відмову від продовження віз іноземним співробітникам ООН, бойкот ізраїльським урядом головних посадовців ООН, а також одностороннє припинення й висилання всіх місій ООН. Однак остаточних рішень ще не ухвалено.
У західних дипломатичних колах виникла додаткова тривога щодо долі агентств ООН, які беруть участь в операціях із надання гуманітарної допомоги в секторі Гази й на Західному березі, включно з дитячим агентством ЮНІСЕФ і управлінням ООН із координації гуманітарних питань. На думку кількох джерел, ціллю може також стати спеціальний координатор із близькосхідного мирного процесу, який є головним політичним важелем зусиль ООН в Ізраїлі й на палестинських територіях.
Відносини між Ізраїлем і ООН уже були напруженими ще до ухвалення рішення щодо ЦАХАЛ, зазначає видання. Посадовці Ізраїлю й ООН майже щодня обмінюються взаємними й найчастіше публічними звинуваченнями щодо відсутності гуманітарної допомоги в секторі Гази.
Ізраїль стверджує, що десятки бойовиків ХАМАС та інших бойовиків, які брали участь у нападі на Ізраїль 7 жовтня, найняло агентство у справах палестинських біженців (БАПОР), зазначають у статті. Ізраїль також атакував кілька шкіл і об'єктів БАПОР у Газі, зокрема минулого тижня, стверджуючи, що ХАМАС використовував їх як військові об'єкти.
Контекст
- 7 жовтня 2023 року бойовики ХАМАС здійснили масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни, убили сотні мирних жителів і захопили заручників. Ізраїль у відповідь розпочав контртерористичну операцію, а потім – наземну операцію в секторі Гази.
- 8 січня 2024 року в міноборони Ізраїлю повідомили про перехід до менш інтенсивної війни в секторі Гази. Станом на 7 квітня, за даними The Times of Israel, Армія оборони Ізраїлю вивела всі свої маневрові сухопутні сили із сектору Гази, залишивши лише одну бригаду для гарантування безпеки коридору, який розділяє палестинський ексклав.
- Нетаньяху 5 травня заявив, що, незважаючи на всі спроби Ізраїлю дійти згоди про звільнення заручників, ХАМАС висуває неприйнятні умови, на які Ізраїль не може погодитися.
- Уранці 7 травня Армія оборони Ізраїлю ввійшла в Рафах. The Washington Post 11 травня писало, що Білий дім запропонував Ізраїлю "цінну" допомогу, зокрема секретну розвідувальну інформацію, яка допоможе ізраїльським військовим визначити місцеперебування лідерів ХАМАС і знайти приховані тунелі угруповання. Адміністрація президента США Джо Байдена просить зупинити операцію в Рафаху.
- 22 травня The Times of Israel із посиланням на слова чиновника Білого дому написало, що Ізраїль оновлює плани наступальної операції на Рафах відповідно до вимог США.
- 24 травня Міжнародний суд ООН наказав Ізраїлю припинити наступ на Рафах у секторі Гази.
- 31 травня Байден оприлюднив план припинення вогню в Газі, який передбачає виведення всіх військ із палестинського ексклаву, поетапне звільнення всіх заручників, масові постачання гуманітарної допомоги, а після досягнення стійкого перемир'я – повоєнне відновлення сектору. Згодом цей план підтримали країни G7, а 10 червня – і Радбез ООН.