+19 Київ
Ми хочемо, щоб Росія розвалилася й перестала бути імперією. Для цього нам потрібна громадянська війна. Поки що, на жаль, базовий сценарій не каже нам про те, що в осяжному майбутньому це буде. Проте ми сподіваємося. І ключ для цього в економіці.
Чому ключ в економіці? Тому що нам потрібно, щоб одні люди в Росії зненавиділи інших. Найкраще це може статися по лінії фашисти проти мусульман. Уже зараз є передумови. Тим більше, що і тих, і тих у Росії багато. З одного боку, багатотисячні марші тих самих фашистів, як нещодавно було в Пітері. З іншого, бородачі Кадирова, які бігають навіть по Москві з автоматами. Проте поки що ці дві групи не стикаються. Вони, може, і ненавидять одне одного, проте не назбиралося критичної маси ненависті. Недостатньо в Росії поки що активних фашистів.
Що формує ненависть до людей, які відрізняються від тебе? Криза. Економічна криза. Піднесення Гітлера сталося на тлі безпрецедентного економічного занепаду в Німеччині. Людям погано, люди починають шукати винного. І найлегше знайти винних в "інакших". Тоді це були євреї. Зараз, після COVID-19 і кількох років великої інфляції, у Європі стався спалах популярності ультраправих. І ненависті до мігрантів, яку активно розпалює російська пропаганда і її корисні ідіоти, такі як Ілон Маск. Це не мігрантів стало якось суттєво більше чи вони почали поводити себе інакше. Ні. Це люди в Європі стали жити гірше, рівень життя впав на тлі інфляції, і виникло бажання знайти винних. І от вам дають відповідь – мігранти. На щастя, падіння рівня життя зараз не можна порівняти з кризою, після якої до влади прийшов Гітлер. Тому, власне, і рівень підтримки фашистів у Європі поки обмежений. Причому чим бідніший регіон, тим менше там мігрантів і тим більше там люблять ультраправих. Типовий приклад – Східна Німеччина. Мігранти туди не дуже їдуть. А ультраправі виграють саме там. На заявах про страшних мігрантів. А там, де мігрантів багато, там чомусь ультраправі не популярні.
Та сама історія у США. Є заможні демократичні штати. Куди і їдуть мігранти. І є бідні республіканські штати, де влада лякає людей мігрантами. І мігранти туди не їдуть. А оскільки економічне зростання залежить від наявних трудових ресурсів, то штати з мігрантами показують динамічне економічне зростання. А штати без мігрантів падають у рівні життя. І продовжують підвищувати градус власної ненависті до мігрантів. Бо хтось же має бути винен, що рівень життя падає. А тут ще у Twitter пишуть, що це мігранти, які можуть і твого кота з'їсти.
Таким чином, щоб ненависть у Росії визріла до рівня "вбивати одне одного" з поточного рівня побутового шовінізму, потрібне економічне падіння. Воно стане необхідною, але не достатньою умовою громадянської війни в Росії.
Як може бути спровоковане те падіння? Швидкий шлях – то, звісно, дешева нафта. Тоді б усе було просто. Але для цього потрібна світова фінансова криза. Чи принаймні криза в Китаї. Це можливо, але поки що не є базовим сценарієм.
Другий сценарій – ефект санкцій і війни. Росія рухається по ньому, але поки що повільно. Проте рухається. Минулого тижня Центральний банк Росії ще раз підвищив облікову ставку до 19% (в Україні між тим 13%). Вони намагаються побороти інфляцію. Яка поки що зовсім не галопує, але вже починає виходити з-під контролю на тлі гігантських витрат, пов'язаних із війною. А саме інфляція в Європі стала допоміжним фактором для зростання популярності місцевих фашистів. То ж Росія рухається у вірному напрямку.
Чи зможе Центральний банк зупинити цей поступ і взяти інфляцію під контроль, зажимаючи економіку й позбавляючи її грошей? Парадокс у тому, що їхні дії по боротьбі з інфляцією не впливають на основну причину інфляції. На воєнні витрати, які й розганяють ціни. Проте це б'є по нормальній економіці, не пов'язаній із веденням війни. Яка й так страждає від санкцій. І, на диво, стало страждати сильніше. Вторинні санкції із 14-го пакету виявилися ефективними й суттєво підкосили економіку Росії. Тому є надія, що Центральний банк не впорається зі своєю задачею. І сповзання Росії до кризи продовжиться. Що буде мотивувати Путіна відмовитися від ультиматумів і зголоситися на справжні перемовини. Бо він, розганяючи фашизм по всій Європі, чудово розуміє, звідки він береться. І що може загрожувати особисто його владі.
Чи встигне Путін зупинити війну до того моменту, поки ситуація в економіці не пройде точки неповернення і не запустить дестабілізуючі сценарії всередині Росії? Хто його зна. Ми цього не знаємо. І не можемо знати. Як не можемо передбачити, чи не посилиться внутрішня криза в Росії якимось "чорним лебедем", який прилетить із Китаю й обвалить ціни на нафту. І тоді ні про який контроль уже не буде йти мови.
Проте економіка – то єдиний ключ до розпаду Росії. Як вона, саме економіка, колись розвалила СРСР. Який урок для України? Пам'ятати це замкнене коло бідності й ненависті. Ми будемо потребувати мігрантів після війни. Для економічного зростання. Наша демографія жахлива. Без мігрантів не буде суттєвого зростання, не буде грошей для пенсій і соціалки. Але якщо ми дамо ненависті й расизму домінувати, то мігранти не з'являться. Ми будемо ставати біднішими. І ще більше ненавидіти мігрантів, яких навіть в очі ніколи не бачила більша частина населення. Це точно не про історію успіху.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
