+13 Київ
Путін побудував міст у Крим. Ми в печалі. А чому? Хтось узагалі сумнівався, що Росія зможе його добудувати? Навряд чи. Із сучасними технологіями це не складно. І за наявності грошей. На такі речі Росія грошей ніколи не шкодувала. Як і на трубопроводи. По-перше, це пропаганда. По-друге, можна багато вкрасти. Ідеальний збіг інтересів. Тож це було лише питанням часу, і цей час уже настав. Звичайно, ми всі дуже сильно порадіємо, якщо взимку раптом цей міст розвалиться. Але щось підказує, що ймовірність цього близька до нуля.
Ми могли стати жертвами власних ілюзій, коли лайкаємо фотки з порожніми кримськими пляжами, знятими о п'ятій ранку. Але це ілюзії. Економічно у Криму від анексії програв мало хто. Росія значно багатша за Україну. Це факт. Адже ніхто з нас не сумнівається, що доходи жителів Аляски вищі, ніж чукчів. Та сама історія і в Криму. Грошей на пенсії і зарплати, грошей на будівництво інфраструктури в Росії просто більше, ніж у нас. Набагато більше. А в Криму тільки 10% економіки залежало від туризму. І коли твої основні жителі – це військові пенсіонери, то навіть санкції не можуть суттєво вплинути на ситуацію. І так, цей міст був дуже потрібний з погляду логістики. Тож він для них логічний.
Отже, міст у Крим – це просто факт. Неминучий факт після анексії. І ніяк завадити будівництву Україна не могла. Ми, звичайно ж, маємо писати в усі інстанції. Може, це збільшить наші судові перспективи. Чи стане елементом інформаційної війни з Росією. Але не більше. І нам самим це треба розуміти насамперед. Щоб не впадати в депресію після чергового відео "звідти". І ніхто з української влади не може вплинути на цю ситуацію. Можна ігнорувати, жартувати, стукати кулаком по столу. Але ситуації це не змінить. Росія захопила Крим і поки що буде там робити все, що їй заманеться. І ми ніяк не можемо на це вплинути.
Точно так само ніяк не залежить від нас – повернемо ми Крим чи ні. Узагалі не залежить. Нерозумно вимагати від української влади стратегії щодо поверненню Криму. Такої просто не існує. Не може бути в принципі. Крим може повернутися до складу України лише в тому разі, якщо Росія почне розвалюватися. Буде вимагати нових ніжок Буша, кредитів МВФ і бажано військової допомоги, щоб упоратися зі своїми проблемами. Створити таку ситуацію Україна ніяк не може.
Ми бідна країна третього світу, а не гегемон, який може розвалювати імперії. Усе, що ми можемо робити в цьому випадку, це дотримуватися стандартного українського дзену – сидіти на березі річки і чекати, коли повз пропливе труп нашого ворога. І все, чого від нас вимагається, – не визнавати анексії Криму до цього моменту. Усе. Більше нічого ми зробити не зможемо. І маємо самі собі в цьому зізнатися. Якщо Росія не почне падати протягом найближчих 100 років – то у Криму буде "100 років самотності". І на це ніхто не зможе вплинути в Києві.
Ми маємо чесно зізнатися собі в усьому цьому і перестати рефлексувати. Ми підтримуємо кримських татар, ми боремося за наших політичних в'язнів, використовуємо будь-який привід для наступного кроку в інформаційній війні, фокусуючись на політичних репресіях або дурості, і ми ігноруємо все, що Росія будує або зносить. Нам не треба зайвих приводів для депресії.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
