+10 Київ
Серіал із Зе-маразмами триває...
Зе-команда зробила черговий крок до знищення права в Україні. Уряд вніс до парламенту розроблений міністром юстиції Малюською законопроєкт, який 100-відсотково гарантує пану Ситнику посаду директора НАБУ.
28 серпня 2020 року Конституційний Суд прийняв рішення щодо неконституційності указу Порошенка від 16 квітня 2015 року про призначення Артема Сергійовича Ситника директором НАБУ.
Відтак, згаданий указ утратив чинність і зникла єдина правова підстава для перебування Ситника на цій посаді. Тобто із 28 серпня цього року він юридично звичайний громадянин, не наділений жодною владою.
Одначе не покинув свого кабінету і продовжував керувати державним органом. Таке свавілля триває ось уже три місяці поспіль. Не сумніваюся, що Ситник усвідомлює, що за свої протиправні дії доведеться рано чи пізно відповідати. За моєю інформацією, це вже розтлумачили й самому Зеленському.
Кинулися рятувати ситуацію, правда, у дуже кумедний спосіб. Запропонували законопроєктом №4437 закріпити перебування на посаді директора НАБУ пана Ситника на повний термін сім років, аж до квітня 2022 року.
Одначе кримінальної відповідальності Ситнику не уникнути за захоплення державної влади із 28 серпня і до сьогоднішнього дня.
У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що він "спрямований на усунення суперечностей між Конституцією України та законом України "Про Національне антикорупційне бюро України". Із правової точки зору це відверте шахрайство.
Після визначення неконституційним указу Порошенка про призначення Артема Сергійовича директором НАБУ та неконституційним положення закону про НАБУ щодо повноважень президента призначати керівника цього органу, законопроєкт повинен бути спрямований "на приведення закону про НАБУ у відповідність до Конституції України".
А натомість ініціатива діючої влади прямо ігнорує Конституцію України та породжує вже нові правові проблеми функціонування НАБУ.
Так, КСУ визнав неконституційним положення закону про те, що НАБУ утворюється президентом, оскільки Конституція не наділяє главу держави такими повноваженнями. Притомна влада після цього мала б на законодавчому рівні визначити суб'єкта, який, згідно з Конституцією, уповноважений утворювати НАБУ (тобто Кабінет Міністрів).
У законопроєкті ні слова про те, хто і як утворює НАБУ! За логікою діючої влади, НАБУ "самоутворюється"! Відтак, воно може й "самоліквідуватися"! Ну не маразм?!
Аналогічна ситуація із суб’єктом призначення директора НАБУ. КСУ визнав неконституційним положення закону про те, що директор НАБУ призначається і звільняється президентом, виходячи з того, що Конституція не уповноважує на це главу держави.
Що мали б запропонувати для вирішення цієї проблеми? Визначити на законодавчому рівні суб'єкта, який за Основним законом уповноважений призначати керівника НАБУ (таким суб'єктом є Кабмін).
Проте для Зеленського і його оточення Конституція України – порожній звук. У законопроєкті ні слова про суб'єкта призначення та звільнення керівника цього органу. Відтак, пропонується запровадити порядок, за яким директор НАБУ "самопризначається" і "самозвільняється". Словом, узаконюється самозванець на даній посаді, яким нині і є громадянин Ситник.
Серіал з Зе-маразмами триває. До яких пір, цікаво?
Джерело: Віталій Журавський / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
