Події

Країни, які згодні скерувати миротворців в Україну, можуть використати ресурс ефективніше – Кулеба

23 грудня 2024, 20.59 Этот материал также можно прочитать на русском

Кулеба зазначив, що деякі країни готові викинути "десятки мільярдів доларів і євро" на миротворчий контингент Фото: EPA

Країни Заходу, які зголосилися скерувати в Україну свої миротворчі контингенти, могли б виділені на це кошти використати на військову допомогу Україні для її боротьби з російською агресією. Про це в "Укрінформі" на пресконференції "Підсумки 2024 року: в очікуванні справедливого миру?" заявив колишній глава МЗС України Дмитро Кулеба, повідомляє агентство 23 грудня.

"Моя позиція тут дуже проста: ті країни, які бідкаються, що в них немає грошей на підтримку України, але при цьому готові викинути десятки мільярдів доларів і євро на миротворчий контингент, краще дайте частину тих грошей Україні, а частину вкладіть у власне виробництво зброї, і за ці гроші дайте всю необхідну зброю нашим Збройним силам, щоб вони могли бити ворога на землі", – сказав колишній міністр.

Такий варіант Кулеба назвав "більш ефективним використанням ресурсу".

На думку ексочільника українського МЗС, країні-агресору Росії не вигідний міжнародний миротворчий контингент, оскільки Москва вірить у свою здатність досягти своїх цілей у війні, а миротворці, по суті, можуть стати "стіною" між двома арміями.

Кулеба також звернув увагу на те, що розгортання миротворців "на півтори тисячі кілометрів" буде "безпрецедентним за фінансами і за кількістю людей", а якщо контингент буде обмежений, то він не виконуватиме своєї функції.

"Там, де вони сидітимуть, може бути показово спокійно, а на решті ділянок фронту буде вестися війна у тих же масштабах, що й зараз, і ця історія не працюватиме", – вважає він.

Кулеба пояснив, що ідея з миротворцями в Україні спрацює хіба у разі збігу низки чинників, головний із яких – "Росія має відмовитися від ідеї просування, а ті, хто готовий направити таку місію, мають усвідомлювати, що йдеться не про десятки тисяч солдатів, а набагато більше".

Контекст

26 лютого на конференції в Парижі за участю 20 європейських лідерів президент Франції Еммануель Макрон заявив, що не відкидає скерування західних військ в Україну. "Ми зробимо все небхідне, щоб Росія не змогла виграти цю війну", – сказав він.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню зазначав, що не йдеться про "ведення війни проти Росії". "Нічого не відкидати – це не ескалація", – наголосив він.
Водночас, за словами канцлера ФРН Олафа Шольца, "зрозуміло, що жодних наземних військ із боку європейських країн чи НАТО [в Україні] не буде".
Нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін у посланні до Федеральних зборів 29 лютого пригрозив "трагічними наслідками" західним державам, які вирішать скерувати в Україну свої війська. "Вони мають розуміти, що в нас теж є зброя, яка може уражати цілі на їхній території", – сказав він.
У листопаді французьке видання Le Monde написало, що деякі західні країни знову обговорюють можливість скерування своїх військ або приватних військових компаній в Україну. Начебто дискусії поновили перед вступом на посаду новообраного президента США Дональда Трампа, який може припинити допомогу Вашингтона Києву.
Скерування британських військ в Україну допускав експрем'єр Сполученого Королівства Борис Джонсон.
2 грудня "Радіо Свобода" з посиланням на невказаного високопосадовця НАТО повідомило, що уряди Франції й Великобританії розглядають варіант розміщення їхніх військових в Україні у разі досягнення домовленостей щодо припинення відкритої збройної агресії з боку Росії.
18 грудня Reuters із посиланням на офіційних осіб і дипломатів написало, що європейські країни обговорюють скерування військ в Україну в разі припинення вогню або укладання мирної угоди для гарантування безпеки. Основну частину сил можуть становити Франція, Німеччина, Італія, Польща й Великобританія.
В ОП закликали не мати ілюзій щодо миротворців в Україні.