+1 Київ
Перший транш $1,9 млрд – у суботу
Наприкінці робочого тижня рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) має затвердити нову програму кредитування України на загальну суму $5 млрд і строком на 18 місяців. Якщо це станеться, уже наступного дня – у суботу 6 червня – буде виділено перший транш у розмірі $1,9 млрд. Про це в коментарі агентству Reuters заявив український прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Глава Кабінету Міністрів додав: ці кредити потрібні, щоб витримати економічний шок, зумовлений пандемією коронавірусу. Шмигаль уточнив, що, за попередньою оцінкою, у другому кварталі 2020 року валовий внутрішній продукт України може впасти на 12%, а за весь рік прогнозують скорочення економіки на 5%.
За словами прем'єр-міністра, другий транш МВФ на суму $1,6 млрд доларів очікують із вересня, третій у розмірі $1,5 млрд – наступного року.
Тривалі переговори і перехід від розширеної до короткої програми
Переговори між Україною та МВФ тривали з минулого року. У грудні 2019-го сторони домовилися про програму розширеного фінансування строком на три роки в розмірі 4 млрд спеціальних прав запозичення (приблизно $5,5 млрд). Жодного траншу за цією програмою офіційний Київ так і не одержав. 7 травня 2020 року представник МВФ Джеррі Райс оголосив, що Фонд і Україна вирішили відмовитися від старої програми і продовжити співпрацю за короткою програмою кредитування stand-by.
Як попередні умови для виділення Україні нового кредиту МВФ наполягав на відкритті ринку землі та забороні повернення націоналізованих банків колишнім власникам (цей документ, зокрема, унеможливить повернення "ПриватБанку" бізнесмену Ігореві Коломойському). Їх уже ухвалив парламент і підписав президент України Володимир Зеленський.
21 травня Україна і МВФ досягли угоди за програмою stand-by. 29 травня Зеленський та директорка-розпорядниця Фонду Крісталіна Георгієва провели телефонну розмову, у межах якої, за повідомленням Офісу президента, обговорили нову програму співпраці. Зеленський подякував главі МВФ "за стабільне партнерство і конструктивний діалог". Георгієва за підсумками розмови написала у Twitter, що привітала президента України із завершенням попереднього погодження програми співпраці.
Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва і президент України Володимир Зеленський. Фото: president.gov.ua
П'ять головних умов надання траншів
Офіційно меморандуму про співпрацю України та МВФ поки не опубліковано. За повідомленням ЗМІ, для одержання траншів Київ повинен буде виконати ще низку умов – так званих структурних маяків, які можна розділити на п'ять блоків: енергетичний, банківсько-фінансовий, фіскальний, судовий і антивірусний, пов'язаний із пандемією коронавірусу.
- За енергетичним напрямом Україна повинна буде змінити статут НАК "Нафтогаз України" згідно з нормами Організації економічного співробітництва і розвитку в частині повноважень наглядової ради. Окрім того, необхідно буде в нових договорах на надання комунальних послуг спростити процедуру зміни постачальників газу.
- За судовим напрямом потрібно буде змінити процедуру конкурсного добору членів Вищої ради правосуддя.
- За напрямом фіскальної політики необхідно буде до осені розробити механізм, який би дав змогу Державній податковій службі та Державній митній службі із 2021 року працювати як єдиним юридичним особам (зараз кожне територіальне управління податкової та митної служб працює як окрема юрособа).
- За банківським напрямом до літа Нацбанку необхідно буде затвердити план роботи із проблемними активами держбанків. Окрім того, потрібно буде посилити процедуру врегулювання та ліквідації заборгованості пов'язаних осіб (для цього необхідно буде внести зміни в низку законів).
- За антивірусним напрямом навесні 2021 року потрібно буде провести аудит державних коштів, спрямованих на боротьбу з пандемією коронавірусу.
Днями "Українські новини" опублікували подробиці меморандуму між Україною та МВФ, а саме – фрагмент зобов'язань, які взяв на себе офіційний Київ за енергетичним напрямом для одержання міжнародного кредиту. Інформагентство з посиланням на документ стверджує, що "Україна пообіцяла відмовитися від продовження спецзобов'язань із поставок газу населенню і ТКЕ [теплокомуненерго] і зробити низку кроків, які в перспективі призведуть до підвищення цін на газ і тарифів на комунальні послуги".
Що ще є в оприлюдненому фрагменті документа – у матеріалі інтернет-видання "ГОРДОН".
Ціна на газ і тарифи на опалення
На двох сторінках, перекладених та опублікованих "Українськими новинами", є частина нібито зобов'язань української сторони щодо реформ енергетичного сектору, а саме:
1) Не продовжувати публічні спеціальні обов'язки (ПСО), покладені на "Нафтогаз України" щодо обов'язкового продажу газу населенню (водночас для гарантування безпеки постачань газу побутовим споживачам буде створено механізм тимчасового постачальника, що гарантує).
В Україні з 1 жовтня 2015 року скасували держрегулювання цін на газ для всіх категорій споживачів, окрім населення та підприємств теплокомуненерго (ТКЕ). Із цього часу "Нафтогаз" постачає промисловим споживачам газ на ринкових умовах. Для населення і ТКЕ діє механізм ПСО, який перестане функціонувати з 1 липня 2020 року (для населення) і з 1 травня 2021 року (для ТКЕ). Перестане функціонувати в межах узятих Україною на себе обов'язків щодо лібералізації ринку постачань газу побутовим споживачам.
Механізм ПСО кілька разів зазнавав змін. Востаннє спецобов'язки змінювали постановою Кабміну від 24 січня 2020 року, згідно з якою основним індикатором під час розрахунку ціни на природний газ у межах спецобов'язків є фактичні результати біржових торгів, які відбуваються з 1-го до 22 числа розрахункового місяця на найбільшому в Європі газовому хабі (ТТF).
Що означає непродовження спецобов'язків? Тарифи ґрунтуватимуться на цілковито ринкових цінах на газ, що, власне, і зазначено в документі: "Ми будемо забезпечувати визначення оптових цін прозорим і ефективним ринком. Постанова про спецобов'язки буде діяти до травня 2021 року тільки для постачань газу комунальним підприємствам, а тарифи повністю ґрунтуватимуться на певних ринкових цінах на газ".
За яким механізмом визначатимуть ринкову ціну на газ – поки не відомо. Зараз уряд ще встановлює граничну ціну газу для населення (на сьогодні вона становить 4650 грн за 1 тис. м³ без ПДВ і витрат на транспортування), але, згідно з документом, цю "стелю" буде скасовано.
"Світові ціни на газ протягом останніх місяців значно знизилися і цінова "стеля" поки не актуальна. Однак за кілька місяців ціна газу може знову почати зростати. Це підтверджують і в НАК "Нафтогаз". "Очікуємо, що влітку ціна буде сильно коливатися. Думаю, буде падіння, але треба зрозуміти, що ближче до осені ціна, із великою ймовірністю, почне зростати", – заявив днями голова НАК Андрій Коболєв", – уточнюють у матеріалі "Українських новин".
Фото: Depositphotos.com
2) Дозволити перехід на нового постачальника газу за наявності боргу перед старим. Водночас боротьбу з неплатежами за газ і комунальні послуги буде посилено.
"Ми будемо розв'язувати питання заборгованості та платіжної дисципліни побутових споживачів, компаній централізованого теплопостачання й облгазів, щоб забезпечити спадкоємність газових призначень і допомогти розвитку конкурентного ринку. Ми розробимо адекватні інструменти для компаній централізованого теплопостачання, щоб забезпечити збір платежів від побутових споживачів (зокрема за допомогою вищих штрафів і спрощеного правого примусу)", – ідеться в документі.
У наведеному фрагменті українська сторона нагадує МВФ, що Кабмін уже зняв обмеження на тарифи на опалення побутовим споживачам (скасувавши постанову від 26 червня 2019 року) й обіцяє до кінця вересня забезпечити укладення нових договорів на комунальні послуги з переглядом тарифів.
"Починаючи з опалювального сезону 2020–21 рр., тарифи на опалення переглядатимуть і встановлюватимуть не рідше ніж один раз на рік до початку опалювального сезону, щоб забезпечити адекватне відображення змін у витратах на газ і негазових витратах (зокрема капвкладеннях) у тарифах на опалення. Із цією метою до початку опалювального сезону 2020–21 рр. ми скасуємо постанову КМУ №1082 від 24 грудня 2019 року, яка допускає асиметричні зміни в рахунках за опалення без необхідності враховувати тарифи на опалення під час зміни ціни на газ на вході", – зазначено в документі.
"З огляду на формулювання в документі, тарифи можуть зрости через урахування в них капвкладень компаній, які надають послуги, і зростання ціни газу", – уточнюють "Українські новини".
3) Внести зміни у статут "Нафтогаз України". Безпосередньо в опублікованому документі цього пункту немає. Однак інформагентство з посиланням на свої джерела стверджує, що зміни до статуту національної акціонерної компанії буде внесено.
Зокрема, ідеться у статті, буде розглянуто питання про скасування призначення Кабміном голови та членів правління компанії, що передбачено п. 22 статуту компанії. Ці функції переходять до наглядової ради НАК. Також Кабмін може відмовитися від права ухвалювати рішення, обов'язкові для виконання наглядовою радою та затверджувати фінансовий план компанії.
"Окрім того, можливі ще деякі зміни, які розширять повноваження наглядової ради НАК порівняно з тими, які були до зміни статуту урядом Володимира Гройсмана 2019 року. За інформацією агентства, НАК прагнутиме змінити статут згідно з домовленостями з ЄБРР [Європейський банк реконструкції та розвитку] про введення корпоративного управління, які мали реалізувати ще 2017 року. Однак тоді уряд Гройсмана відмовився змінювати статут НАК, після чого незалежні члени наглядової ради подали у відставку", – ідеться у статті.
