Вона зазначила, що люди, які не дістали вироку суду, можуть перебувати в ізоляторі тимчасового тримання досить довго, до того ж СІЗО переважно розташовані у старих будівлях, вони переповнені, із поганими умовами, оскільки на пенітенціарну систему кошти від держави виділяють за залишковим принципом.
"Проєкт платних послуг не вирішує системно цієї проблеми, але допомагає людям, які можуть дозволити собі купити і придбати цю послугу. Вони не вступають у корупційні зв'язки з адміністрацією СІЗО для того, щоб поліпшити своє перебування до рішення суду", – зазначила заступниця міністра.
За її словами, платні камери з покращеним побутом (у них, окрім ремонту, є чайник, холодильник, мікрохвильова піч) коштують від 4 тис. до 14 тис. грн на місяць, найдорожчі – у Києві. Платні камери популярні і мають попит.
"У Київському слідчому ізоляторі минулого тижня не було вільного місця. А їх є майже 50. Нам потрібно їх [платні камери] розширювати", – зазначила Висоцька.
Мін'юст також планує запустити можливість онлайн-бронювання платного місця в СІЗО.
Контекст
Перші платні камери з'явилися 8 травня 2020 року в СІЗО Києва. У них за окрему плату надають поліпшені умови: більшу площу, холодильник, телевізор і столове приладдя. Міністр юстиції Денис Малюська зазначав, що отримані за них гроші мають спрямувати на ремонт старих приміщень, і регулярно показував у Facebook безоплатні камери, відремонтовані на ці кошти.
Із травня 2020 року платні камери почали пропонувати у Київському, Львівському, Чернігівському СІЗО, а також у СІЗО Запоріжжя, Запорізької області та Дніпра, у червні – у Харківському, Полтавському, Сумському і Старобільському СІЗО. У СІЗО Одеси дві платні камери з'явилися в серпні. У Київському СІЗО із травня 2021 року є камери зі стаціонарними телефонами і кнопкою виклику охорони.
Улітку 2020 року Малюська повідомив про нову послугу Мін'юсту – подарунковий сертифікат на перебування у платній камері СІЗО з покращеними умовами. Вартість сертифіката може коливатися від 1 тис. до 12 тис. грн. Протягом перших годин після запуску послуги було придбано щонайменше чотири такі сертифікати, які принесли 28 тис. грн.
Колишня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова просила суд визнати протиправним і недійсним наказ Мін'юсту про платні камери. Вона вважала, що проєкт, у межах якого запустили послугу платних камер у СІЗО, містить дискримінаційні положення.
Улітку 2021 року стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва закрив справу проти Міністерства юстиції щодо платних камер у слідчих ізоляторах, створення яких оскаржила Денісова.