"Я виходжу із загальновизнаного принципу міжнародного права: що цивільне морське судноплавство є вільним і жодна країна не має права диктувати свої умови. Від самого початку "зернова угода" була фактично легітимізацією піратства Росії в Чорному морі, яка на власний розсуд вирішувала, хто, чим і як буде тут торгувати. Вони використовували це як іще один інструмент тиску на Україну. "Зернова угода" виконала свою тактичну ціль, ми вивезли складські залишки зерна. Але вільне морське судноплавство – це не предмет угод, це базовий принцип морської торгівлі. Потрібно знайти точки тиску на країну-агресора, які дозволять відкрити порти. І не тільки для зерна, а для всіх видів вантажів", – наголосив Водовіз.
Він нагадав, що зараз 51% грошей, які наповнюють держбюджет, – це допомога партнерів України, що робить країну залежною від чужих грошей, адже скорочення допомоги навіть на 10% буде дуже відчутним. Водночас торгівлю Росії через Чорне море оцінюють у $80–100 млрд на рік, і це гроші, які вона може витрачати на фінансування війни.
"Наші експортні надходження складають усього $3 млрд. Згідно з розрахунками, розблокування портів для всіх вантажів додатково принесе $4 млрд прямих податків, а валютна виручка зросте на $18 млрд. Я вже не говорю про те, скільки людей буде задіяно. Думаю, що ці гроші вартують того, щоб питання розблокування портів стало на перше місце. Але це питання не тільки до нашої влади, а й до західних партнерів, яким так само вигідно, щоб економіка нашої країни працювала і була більш самостійною", – наголосив Водовіз.